Ми пізнаємо світ, коли в перше народжуємося з цікавими запитливими очима. Адже перебуваючи ще в материнській утробі, перебуваємо в темряві незнання того, що є насправді цей світ.

«Світ – це ілюзорність наших думок, фантазій, мрій чи можливо щось більше».

Часто розмірковував над ним: він може розгортатися або ж згортатися, так як за звичай згортаємо папір, обмежений якимись правилами, можливо законами. Що стоїть вище людського інтелекту, який цікавиться практично усім до дрібниць. Яка таємниця прихована в людському мозку? Наука до цих пір не може зрозуміти людину до самого кінця. Якщо людина – це мікросвіт, то що ж таке тоді Всесвіт?

Всесвіт розумію як поєднання двох слів  «все» і «світ», але в філософській інтерпретації це дещо інше. Будь-яка історія, філософія, наука  не була б нею з відсутністю єдиного елементу – антропосу. А тепер уявимо відправлення літального апарату в космос, чи має він такі рецептори як в людині? Звичайно, що ні, оскільки підлягає механічному управлінні. В період ленінізму- марксизму довбли у голови людські тільки одне твердження: людина – це робот, який складається з гвинтиків і інших деталей.

Настало ХХІ століття, наука вже не доводить що ми – це наслідок еволюційної теорії Дарвіна про походження видів, буцімто усі нащадки приматів. Подивімося уважно і запитаємо себе: вже дві тисячі років минуло від дарвінізму, але ніхто так і мавпами не став. Нам не відомо як виник цей світ, коли наше життя же зароджувалося в перенатальному положенні.

Що ж для багатьох не буде дивним те, що експерименти мають свій початок так і кінець. В  розумінні філософії Шопенгауера світ є уявою, тобто ретроспективною картиною бачення людини закономірностей розвитку явищ, процесів, подій, які сильно впливають на свідомість людини як суб’єкта пізнання предмета. Значить існує матеріальний світ видимості та уяви, а як же тоді бути з духовним світом, непізнаним ще досі.

Канта цікавило дві речі: зоряне небо над нами  і  моральний закон всередині нас (астрономія і теологія). Але знову ж таки повертаючись до питання що таке світ, розумію що існує два: матеріальний і духовний, раціональний та ірраціональний, видимий і невидимий, земний і божественний.

Земний світ ми відчуваємо із допомогою власних рецепторів: зору, смаку, дотику. слуху, нюху, а духовний можемо відчути? Одні вважають такий процес надто складним для них і неможливим. А хіба ж потрібно щось доводити, якщо духовний світ підтверджує матеріальний. Для людини невіруючої  прояв божественної сили буде прийматися як просте фізичне явище і не більше, а віруючої – даватиме постійний ефект відчуття якоїсь неймовірної енергії, яка спрямовує її впродовж усього життя.

Сила ця інтерпретується по – різному: Світовий Розум, Абсолют, Дух і таких варіацій безмежна кількість. Якщо ми звернемося до Святого Письма, то світ у ньому названий «очима».  Оскільки «сліпими очима» правду важко розгледіти, ніж «духовними», те ж саме з світом. Бо ще є зовнішній і ментальний (внутрішній) світ людини. Зовнішній знайомий усім, а ментальний на жаль не актуальний і сприймається «двояко».

Так науковий прогрес пішов вперед, але технології можуть принести як користь так і стати небезпечними для глобалізованого людського світу. Саме тому людство сьогодні страждає від різноманітних катаклізмів, які диктує цей світ. Проте ніхто не запитував: а що є основною причиною їхньої появи у світі. Ніхто навіть Біблії до рук не бере, а слухає  «зовсім далеких людей» для яких немає ані законів, ані правил. Такі «мудреці», вірите чи ні, заведуть вас у такі «ліси», з яких буде важко вибратися.

Пегас 

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
1
Глупо
0

Интересно почитать:

ЕСЕ

Роздуми про пропаганду

Суспільство не завжди сприймає за дійсність явища, процеси, дії, сподіваючись отримати максимум задоволення від численних ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *