Ми пізнаємо світ, коли в перше народжуємося з цікавими запитливими очима. Адже перебуваючи ще в материнській утробі, перебуваємо в темряві незнання того, що є насправді цей світ.

«Світ – це ілюзорність наших думок, фантазій, мрій чи можливо щось більше».

Часто розмірковував над ним: він може розгортатися або ж згортатися, так як за звичай згортаємо папір, обмежений якимись правилами, можливо законами. Що стоїть вище людського інтелекту, який цікавиться практично усім до дрібниць. Яка таємниця прихована в людському мозку? Наука до цих пір не може зрозуміти людину до самого кінця. Якщо людина – це мікросвіт, то що ж таке тоді Всесвіт?

Всесвіт розумію як поєднання двох слів  «все» і «світ», але в філософській інтерпретації це дещо інше. Будь-яка історія, філософія, наука  не була б нею з відсутністю єдиного елементу – антропосу. А тепер уявимо відправлення літального апарату в космос, чи має він такі рецептори як в людині? Звичайно, що ні, оскільки підлягає механічному управлінні. В період ленінізму- марксизму довбли у голови людські тільки одне твердження: людина – це робот, який складається з гвинтиків і інших деталей.

Настало ХХІ століття, наука вже не доводить що ми – це наслідок еволюційної теорії Дарвіна про походження видів, буцімто усі нащадки приматів. Подивімося уважно і запитаємо себе: вже дві тисячі років минуло від дарвінізму, але ніхто так і мавпами не став. Нам не відомо як виник цей світ, коли наше життя же зароджувалося в перенатальному положенні.

Що ж для багатьох не буде дивним те, що експерименти мають свій початок так і кінець. В  розумінні філософії Шопенгауера світ є уявою, тобто ретроспективною картиною бачення людини закономірностей розвитку явищ, процесів, подій, які сильно впливають на свідомість людини як суб’єкта пізнання предмета. Значить існує матеріальний світ видимості та уяви, а як же тоді бути з духовним світом, непізнаним ще досі.

Канта цікавило дві речі: зоряне небо над нами  і  моральний закон всередині нас (астрономія і теологія). Але знову ж таки повертаючись до питання що таке світ, розумію що існує два: матеріальний і духовний, раціональний та ірраціональний, видимий і невидимий, земний і божественний.

Земний світ ми відчуваємо із допомогою власних рецепторів: зору, смаку, дотику. слуху, нюху, а духовний можемо відчути? Одні вважають такий процес надто складним для них і неможливим. А хіба ж потрібно щось доводити, якщо духовний світ підтверджує матеріальний. Для людини невіруючої  прояв божественної сили буде прийматися як просте фізичне явище і не більше, а віруючої – даватиме постійний ефект відчуття якоїсь неймовірної енергії, яка спрямовує її впродовж усього життя.

Сила ця інтерпретується по – різному: Світовий Розум, Абсолют, Дух і таких варіацій безмежна кількість. Якщо ми звернемося до Святого Письма, то світ у ньому названий «очима».  Оскільки «сліпими очима» правду важко розгледіти, ніж «духовними», те ж саме з світом. Бо ще є зовнішній і ментальний (внутрішній) світ людини. Зовнішній знайомий усім, а ментальний на жаль не актуальний і сприймається «двояко».

Так науковий прогрес пішов вперед, але технології можуть принести як користь так і стати небезпечними для глобалізованого людського світу. Саме тому людство сьогодні страждає від різноманітних катаклізмів, які диктує цей світ. Проте ніхто не запитував: а що є основною причиною їхньої появи у світі. Ніхто навіть Біблії до рук не бере, а слухає  «зовсім далеких людей» для яких немає ані законів, ані правил. Такі «мудреці», вірите чи ні, заведуть вас у такі «ліси», з яких буде важко вибратися.

Пегас 

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
1
Глупо
0

Интересно почитать:

ЕСЕ

Роздуми про пропаганду

Суспільство не завжди сприймає за дійсність явища, процеси, дії, сподіваючись отримати максимум задоволення від численних ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.