Ісус Христос був осуджений без розбору судової справи, як цього вимагав встановлений закон. Його арештували під покровом ночі, солдати первосвященика знущались в подвір’ї над ним, завдаючи ударів руками, били дерев’яними палицями, глузували з нього. Найвищий релігійний судовий орган – синедріон, що складався зі ста і одного чоловіка – первосвященика почав допитувати Ісуса, проте Він мовчав. Суд у Понтія Пілата став фатальною помилкою для Анни і Каяфи, які приписали собі остаточний вирок перед Богом.
Священне передання свідчить, що Ірод, який стратив Іоана Хрестителя був вбитий набатеями, а ті, що брали участь у процесі розп’яття Христа — загинули страшною ганебною смертю. Дружина прокуратора Пілата — Клавдія Прокула прийняла християнство, вона від початку вірила, що Ісус є праведною, святою людиною на відміну від розбійника — вбивці Варави.
У судовому процесі над Ісусом Христом брав участь римський легіон «Скорпіон». Солдати цього легіону сплели терновий вінок і положили на голову Спасителеві світу, а після того завдавали нестерпних ударів батогами – скорпіонами по тілу, залишаючи на ньому сліди бичування. Вони заставили Ісуса нести важкий кедровий хрест, під вагою якого Він не один раз падав. Розп’яття відбувалося за римським законом: із засудженого знімали одяг, клали на хрест і забивали цвяхи в зап’ястя рук і в ноги. Хочеться зауважити, що розп’ятий Ісус відчував реальну фізичну біль, тілесну спрагу як людина. Його смерть і воскресіння поклали початок подальшого розвитку християнства у світі.
Хрест не тільки став предметом тортур, але й культу у християнстві. Сумнівні люди вважають його тільки простим деревом, хоча насправді це не так. Хіба може звичайне дерево подавати водночас лікування для душі і тіла? Звичайно, що ні! Для людей невіруючих усе сприймається природно, чуттєво, матеріально, а інших — духовно, через віру як доказ буття Божого. Таке пояснення, ґрунтується на релігійному досвіді і практикуючому духовному житті — живій вірі людини.
У чому полягає суть свята Всесвітнього Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста на думку богословів? Сучасні богослови притримуються досить важливої думки по відношенню до цієї події. У новозавітній сакральній історії Ісус Христос постає Викупителем гріха, Жертвою спасіння, Визволителем смерті, Переможцем над дияволом і пеклом. Хрест, цвяхи, спис, губка є символічними атрибутами, які нагадують усім нам через Кого відбулося діло спасіння усього християнського людського роду і яку ціну довелося заплатити Ісусу Христу заради нашого спасіння.
Мета Сина Божого — спасіння людства від гріхів. Людство повинно завжди пам’ятати про Велику Жертву як запоруку нашого вічного життя у раю небеснім. Ісусу Христу не потрібна була земна влада, оскільки Він має небесну владу, дану Йому Отцем. Христос розпростер Свої пречисті руки на хресті з любові до усіх нас, переміг світ силою божественної любові. Хрест став непереможною зброєю перемоги над дияволом і силами пекла. Навіть у церковному гімні «Воскресіння Христове бачивши » зустрічаються такі слова, які містять глибокий символічний зміст: бо через Хрест прийшла радість усьому світу. Завжди благословляючи Господа, оспівуємо воскресіння Його, бо перетерпівши розп’яття, Він смертю смерть переміг.
Всесвітній Чесний Хрест Господній шанується християнами не тільки Сходу, а й Заходу. Для нас він є символом духовного спасіння, яке отримує кожен хто вірить в Ісуса Христа як істинного Сина Божого. Гріх Адама і Єви призвів до втрати раю, а завдяки смерті і воскресінню Христа — був відчинений для людини. Відбувається багато чудес з Хрестом: мироточення, кровоточення, в тім вони не піддаються жодній людській логіці. Наука не може найти пояснення цьому феномену.
Богдан Стрикалюк