Єфрем Сирін відноситься до великих отців,  вчителів церкви, подвижників, він є автором безлічі творів, гімнів, богослов.

Народився у 306 році нашої ери в місті Нізібія (Месопотамія) в християнській сім’ї. Родина сильно вплинуло на моральне становлення Єфрема Сиріна.

Про життя та діяльність преподобного Єфрема Сиріна існує чимало цікавих та повчальних історій. У цій статті ми наведемо самі важливі агіографічні факти з життя преподобного.

У юнацькі роки Єфрем допускається помилки в одній справі. Через молодецькі пустощі випускає корову з хліва одного бідняка. Свійська тварина звичайно пропала без сліду, а винним у цій ситуації був Єфрем. Хлопець думав, що випадок пройде безслідно, але у Бога по відношенню до юнака були Свої плани.

Одного разу батьки попросили Єфрема поїхати до міста, але так сталося, що юнак заночував в лісі біля пастуха і його овець. Отара овець через недогляд опинилася здобиччю хижих звірів, а звинуватили власники отари Єфрема.

Суддя притягнув Єфрема до відповідальності і ув’язнив до з’ясування обставин. У в’язниці разом з ним перебували невинні люди. У в’язниці Єфрему отримував чимало видінь і завдяки цьому він осягнув свої неправильні вчинки. Єфрем зрозумів, що у першому випадку отримав справедливе покарання, в іншому — несправедливе. У підсумку преподобного Єфрема суд визнав не виним і відпустив.

Подія, яка трапилася з майбутнім подвижником віри позитивно подіяла на Єфрема і схилила до щирого покаяння, переосмислення індивідуального життя та віддання себе в руки Бога. Єфрем обирає відлюдницький спосіб життя, відмовившись від матеріальних благ, веде істинне християнське подвижницьке життя, змінюється духом Божим. Досить сильний вплив на Єфрема  був виявлений  зі сторони праведного Якова, святителя Нізібійського.

Із агіографії дізнаємося про ще один випадок: членом кліру нізібійської церкви Єфремом учинений блуд з дочкою впливового господаря, звинувачення впали на Єфрема Сиріна.  До місцевого єпископа Якова поступили скарги, Єфрем звичайно взяв на себе роль звинуваченого і не заперечував до моменту викриття істини, віддаючи справедливий суд Богу.

Справедливий суд Божий розсудив, хто в дійсності є батьком дитини. Отримавши від свого єпископа благословення, Єфрем зійшов на амвон разом із дитиною, яку дав в руки його тезки. В результаті осудження духовної людини Єфрема та розкриття правди через дію промислу Божого, у тих, що осуджували його – змінився вигляд обличчя, адже уста дитини промовили ім’я справжнього батька.

Внаслідок осудження та зведеного наклепу на Єфрема слідувала  миттєва кара Божа. Справедливий суд виявив блудника і покарав матір через дитину. Обвинувачам як свідкам явленого чуда нічого не залишалося як просити прощення у преподобного Єфрема. Преподобний був прославлений Богом.

Разом з Яковом Нізібійським приймав участь у І Вселенському соборі. На соборі захищав догмати церкви. У 337 році, коли імператор Констянтин помер,  над Нізібією нависла загроза зі сторони персів. Персидським царем Сапором розробляється план захоплення міста.

Єпископ надихає тих, хто бажає захищати Нізібію, показує особистий приклад надії на Божу поміч, втішаючи усіх. Преподобний Єфрем з благословення єпископа стояв на стіні  і молився. Відбувалося надзвичайне божественне чудо, внаслідок чого наступаюча перська армія була зупинена великою кількістю сарани. Штурм міста перським царем Сапором був знятий і військо разом з ним відійшло. Жителі Нізібії врятувалися силою молитви.

Після смерті свого духовного наставника – єпископа Якова, Єфрем переїздить до Едесси. Едесса слугувала важливим місцем перебування «Нерукотворного Спаса», пізніше ж – місіонерської діяльності Фадея (апостола із 70-ти). Місто Едесса характеризувалася розквітом чернечого життя, що не могло не привернути увагу Єфрема.

За переданням, Єфрем звертається в  молитві, щоб Бог послав благорозумну людину для проведення душеспасительних бесід, натомість зустрічає жінку. Розгляд Єфрема жінкою збентежив його і викликав запитання, чому вона це робить. Відповідь, яку почув монах не потребувала жодного доведення: створення жінки з ребра, а чоловіка із землі.

Єфрема завжди супроводжувала дія промислу Божого. Влаштований на роботу в місцеву баню невтомно працював. Справжнім випробуванням для нього стала жінка з пристрасними бажаннями. Єфрем поставив умову: вчинення гріха публічно, жінка ж соромилася цього вчинку. Святий вказав на сором перед Богом, а не людьми. Коротка проповідь Єфрема сильно подіяла на внутрішній стан жінки, а настанови змусили змінити попередній спосіб життя на чернечий.

Очевидцем дискусії Єфрема з язичниками стає старець з монастиря. Старця вражали знання, якими володів Єфрем. Потім запропонував йому долучитися до чернецтва, відвів на гору, де здійснювалося християнське подвижництво.

Чернече життя трималося на двох крилах – праця і молитва. Печери виконували роль келій, в їжу використовувалася рослинність. Поряд опинилися келії Єфрема Сиріна та старця Юліана. Саме  старець Юліан стає для Єфрема прикладом богонатхненного  наслідування (покаяння, смирення, читання Священного  Писання, молитва).

Єфрем не починав займатися письменницькою діяльністю, зумів приступити з благословення старця – прозорливця.  Творча діяльність Сиріна розпочалася з роботи над тлумаченням на Пятикнижжя Мойсея. До нього як письменника відносилися з повагою, визнанням.

Єфрем вирішує віддалитися від людей, відкинути земну славу і звершувати подвиг в густому лісі, на безлюдній горі. Після явлення Ангела і попередження, що не потрібно відмовлятися від служіння людям. Безпосередньо Єфрем проводить просвітницьку діяльність і бореться з аріанством, гностицизмом та іншими єретичними науками.

Предметами проповідницької діяльності стали такі як екзегетика Священного Писання, загальні та приватні чернечі та мирські настанови, тощо. Навколо Єфрема зростала чисельність учнів, шо той відкрив для них духовне училище.

Звершує подорож в Єгипет аби зустрітися з подвижниками для перейняття вищих знань та досвіду. В якості знавця грецької  мови взяв одного із своїх учнів. Подолавши Середземне море кораблем, прибули на місце. Зустрівся з нітрійськими старцями – анахоретами. Старці радісно прийняли ченця Єфрема. Промисел Божий звів Єфрема з подвижником  Паїсієм. Під час перебування в Єгипті зцілив біснуватого аріанина.

З  Єгипту Єфрем з учнем прибувають до Кесарії Каппадокійської для зустрічі з Василієм Великим. Єфрем Сирін та архієпископ Василій зустрілися в храмі, обговорюючи досить важливі питання. Єфрем знав як Василія Великого добре шанує духовна паства і що його авторитет для церкви високий.

Можливо під час цього візиту Єфрем і був рукопокладений в сан диякона. Святитель Василій пропонував йому зайняти єпископську кафедру, проте той відмовився, бо вважав себе негідним такого титулу. Повернувся до Едесси.

Єфрем думав перебувати в усамітненні з Богом до кінця. Господь вирішив випробувати Едессу через голод. Єфрем прийшов до багатіїв і силою слова переконував аби ті покаялися і не випробовували гніву Божого, вияви милосердя до бідних. Проповідь настільки стала дієвою, що багаті люди почали жертвувати усе необхідне для бідянків.

Преподобний Єфрем займається благодійництвом і організовує богадільню. Тільки ситуація нормалізувалася преподобному потрібно було віддалитися в печеру. В результаті своєї діяльності преподобний виснажився і захворів. Місцеве  населення  як тільки почуло, що преподобний отець Єфрем занедужав, прийшли до нього.

Натовпи людей йшли до старця у пошуках питань правильного духовного життя, отримати настанови у вірі, благочесті та духовній чистоті. Старець Єфрем Сирін  ні одного не відпустив без відповіді на  питання, які торкаються їх самих.

У написаному власно рукою заповіті преподобний Єфрем Сирін просив людей аби в ніякому разі не здійснювали пишні проводи, оскільки сам сповідує Бога і просить аби молилися за нього після смерті. У шістдесяти шестирічному віці, у 372 році преподобний Єфрем помер.

Пам’ять преподобного Єфрема Сиріна вшановується православною церквою за юліанським календарем 10 лютого.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Історія релігій

Безсрібник

У православній  церкві існує цілий ранг людей, які прикладом свого морального і духовного способу життя, ...
Історія релігій

Лики святості

Ликами святості в православ’ї прийнято називати категоріальний розподіл канонізованих та шанованих святих, їхньої трудової діяльності ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *