Успенський піст – один із встановлених за Типіконом постів в православній церкві. В усній народній традиції отримав назву «Спасівка». Розпочинається з 14 серпня в день пам’яті семи мучеників Маккавеїв і триває до 28 серпня свята Успіння Пресвятої Богородиці.

Маємо прямі історичні свідчення про становлення західної богослужбової традиції, датованій не раніше V століття нашої ери. Вперше на пости вказує Лев Великий, в тому числі і на Успенський. З його духовних бесід чітко видно приписання посту в різну пору року, наприклад для Чотиридесятниці – весною, Петрового посту – літом, Успенського – осінню, Різдвяного – зимою.

Є згадування Успенського посту святим Симеоном Солунським, котрий чітко говорить про його встановлення на честь Пресвятої Богородиці, яка власним життям  показала приклад молитви і досягнення духовної чистоти  та переходу із земного життя у вічне. Побутує думка встановлення посту для двох свят у православній традиції: Преображення та Успіння. Відповідно з такою думку погоджується Силуан, оскільки через перше – освячуємося, а друге – отримуємо небесне заступництво за усіх.

У 1166 році константинопольським патріархом Лукою на Константинопольському соборі  було прийняте рішення закріплення Успенського посту. За постановою Константинопольського собору усім православним християнам необхідно за Типіконом дотримуватися Богородичного посту, починаючи з 1 по 15 серпня.

Канонник Вальсамон вказує на те, що піддавали сумніву вирахування днів тривалості двох постів – Успенського та Різдвяного. Відтак патріархом підтверджено, що у письмовій формі не зустрічається зазначення таких днів, тому варто йти за неписаним переданням, дотримуватися посту у перший день серпня включно з чотирнадцятим листопадом. Питання, що власне торкається цих постів.

Визначальну роль в цьому пості відіграє свято Успіння. Інше ж питання вкладається у смисл відзначання встановленої  церковної традиції, що ж насправді святкують православні віруючі цього дня. Слово «Успіння» бере свій початок з стародавньої слов’янської мови і перекладі означає – засинання, сон.

Головна суть свята полягає у відсутності смерті, яка чекає до Воскресіння Христа,  людина не відчуває скорботу перед смертю, а також страх. Православні ставлять собі за приклад Богородицю, а тому й дотримуються посту, молитви, щоб хоч якимось чином наслідувати духовну чистоту та вшановуючи Її, віддаючи хвалу Господу.

Церква особливо стежить за тим, щоб до Успенського посту люди відносилися з розумінням, усвідомленням своєї погрішності, можливістю морального і духовного виправлення, ні в якому разі не перетворювати це у вегетаріанство або ж особливу дієту. Кардинальна відмінність посту від вегетаріанства полягає насамперед в утриманні від деяких речей: тілесні задоволення та душевні розваги. Це особиста відповідальність кожної людини. Важливо утримуватися від цього всього заради Христа.

Наше сучасне суспільство настільки вразливе, що зустрічаються поодинокі випадки нехтування цим правилом в догоджання самому собі. Результатом таких недбалих і цілком незрозумілих дій настає зворотна реакція. Успенський піст – це час підготовки православного віруючого, духовними роздумуваннями, осмисленням неправильних вчинків з метою виправлення життя.

На Русі до цього свята відносилися з великою шаною. За часи правління київського князя Володимира Великого, з його ініціативи будуються храми на честь Успіння Пресвятої Богородиці. З усвідомленням відповідальності перед Богом правильно виконували Успенській піст, на сьогодні не знайдеш таких, щоб проводити такий спосіб життя.

Успенський піст відрізняється від Великого, Петрового, Різдвяного не суворістю. За Типіконом, у такі дні як понеділок, середа та п’ятниця дозволяється сухоїдіння (в одні дні їжа має бути з відсутністю олії, а в суботу та неділю – вино з оливою). До Преображення християнам варто утримуватися від споживання плоду до моменту їхнього принесення перед Богом.

Передання святих отців стверджувало, якщо буде виявлено, що хтось з ченців споживатиме гроно виноградне до моменту настання свята Преображення, то за непослух отримує заборону: не приймання, не споживання грона  увесь серпень.  У день Преображення за церковним уставом  дозволено споживати в їжу рибу.

В період Преображення Господнього, з понеділка по п’ятницю обов’язково на трапезі були присутні освячені плоди. Успенський піст дуже корисний тим, що духовне поєднується з тілесним, аналогічне з’єднання душі з тілом, проникаючи, оживляючи і складаючи єдине ціле – живу людину.

Притримуючись тілесного, потрібно вести духовну боротьбу з пристрастями, стримуючи розум, уста, і серце від шкідливого. Тілесний піст – стриманість від смачної та солодкої їжі, тоді ж як духовний —  страстей, які приводять до насолод, чуттєвої схильності та інших гріхів. В тілесному можна вбачати відмову від скромної їжі, а в духовному – позбавлення гріхів, до яких були прив’язані та вправляння в добродійствах.

Усі пости суворо відносяться до усіляких розваг як розслаблення тіла і християнської душі: Великий та Успенський піст.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Історія релігій

Безсрібник

У православній  церкві існує цілий ранг людей, які прикладом свого морального і духовного способу життя, ...
Історія релігій

Лики святості

Ликами святості в православ’ї прийнято називати категоріальний розподіл канонізованих та шанованих святих, їхньої трудової діяльності ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *