Події червня–грудня 1944 року не лише змінили карту війни, але й визначили післявоєнний політичний устрій значної частини Європи.
Операція «Багратіон»: катастрофа німецької армії в Білорусі
Після успішного наступу на Карельському перешийку та захоплення Виборга 20 червня 1944 року радянське командування розпочало масштабну операцію проти німецької групи армій «Центр». Наступ стартував 23 червня і став однією з найуспішніших військових кампаній усієї війни.
Головною метою операції було знищення німецьких сил у Білорусі та відкриття шляху до Польщі й Східної Пруссії. Радянські війська завдали ударів одночасно на кількох напрямках, позбавляючи противника можливості створити ефективну оборону.
Особливо важливим був прорив біля Вітебська та Орші. Після падіння цих вузлових пунктів німецька оборона почала швидко руйнуватися. Радянські танкові з’єднання стрімко просувалися вперед, обходячи осередки опору та оточуючи великі угруповання вермахту.
3 липня 1944 року був визволений Мінськ. Захоплення білоруської столиці стало символом краху німецької оборони на центральній ділянці фронту. У численних оточеннях були знищені або взяті в полон десятки тисяч німецьких солдатів.
Наступ Рокоссовського та вихід до Вісли
Важливу роль у розгромі німецьких військ відіграв фронт під командуванням Костянтин Рокоссовський. Його війська прорвали оборону на північ від Прип’ятських боліт і менш ніж за тиждень просунулися приблизно на 240 кілометрів.
Радянські механізовані частини перерізали стратегічно важливі комунікації між Мінськом і Варшавою, створивши загрозу повного краху німецького фронту в Польщі.
У липні 1944 року радянські танкові корпуси вже діяли на території Литви та північно-східної Польщі. Одночасно війська південніше Прип’ятських боліт захопили Львів і форсували річку Сян. Німецька оборона втрачала стійкість по всій лінії фронту.
До кінця липня передові радянські частини вийшли до річки Вісла. Одна з мобільних груп навіть досягла передмість Варшава 31 липня.
Румунський переворот і крах німецьких позицій на Балканах
Поки бої під Варшавою поступово затихали, радянське командування завдало нового потужного удару на південному фланзі фронту.
20 серпня 1944 року почався наступ проти німецько-румунських військ у Бессарабії. Результати операції виявилися приголомшливими. Уже 23 серпня в Румунії відбувся державний переворот, унаслідок якого новий уряд припинив співпрацю з Німеччиною.
25 серпня Румунія офіційно оголосила війну Третьому рейху. Для Гітлера це стало справжньою стратегічною катастрофою. Німеччина втратила одного зі своїх головних союзників, а також доступ до важливих нафтових ресурсів.
Перед Червоною армією відкрився шлях до Балкан і Центральної Європи.
Визволення Балкан та падіння Белграда
Після виходу Румунії з війни радянські війська розгорнули масштабний наступ одразу в кількох напрямках.
Один із них пролягав через територію Болгарії. Там радянські війська майже не зустріли організованого опору. Інший напрямок проходив уздовж долини Дунаю до Югославії.
Німецьке командування вже не могло утримувати великі території і зосередилося на евакуації військ із Греції та південної частини Балканського півострова.
20 жовтня 1944 року Белград був звільнений у результаті спільних дій Червоної армії та партизанських сил під проводом Йосип Броз Тіто. Втрата Белграда означала фактичний крах німецького контролю над більшою частиною Балкан.
Боротьба за Угорщину та облога Будапешта
Наступ через Карпати відкрив радянським військам шлях до Угорської рівнини. Після прориву в Трансільванії вони швидко просунулися до центральної частини Угорщини.
4 листопада радянські передові частини вже перебували на околицях Будапешт. Проте угорська столиця виявилася одним із найміцніших опорних пунктів німецької оборони в останній фазі війни.
Бої за місто набули надзвичайно запеклого характеру. До кінця 1944 року Будапешт був повністю оточений, але його гарнізон продовжував чинити опір. Остаточне падіння міста відбудеться лише на початку 1945 року.
Капітуляція Фінляндії та бої в Балтії
На північному фланзі фронту події також розвивалися на користь Радянського Союзу. Після радянського наступу на Карельському перешийку Фінляндія була змушена шукати вихід із війни. На початку вересня 1944 року фінський уряд погодився на перемир’я і фактично капітулював. Це дозволило Червоній армії перекинути частину сил на інші напрямки.
Упродовж осені радянські війська здійснили серію наступальних операцій у країнах Балтії. Німецькі сили поступово відступали з Естонії, Латвії та Литви.
До середини жовтня залишки німецького угруповання були ізольовані в Курляндії на території сучасної Латвії. Так утворився так званий Курляндський котел — один із останніх великих плацдармів вермахту на Східному фронті.
Однак радянська спроба прорватися з Литви до Східної Пруссії завершилася невдачею. Німецька оборона тут залишалася достатньо міцною, щоб тимчасово стримати наступ.
Події другої половини 1944 року остаточно змінили стратегічну ситуацію в Європі. Німеччина втратила Білорусь, значну частину Польщі, Балтію, Балкани та свого найважливішого союзника — Румунію. Червона армія наблизилася до кордонів самого Третього рейху і створила передумови для вирішальних операцій 1945 року.
Операція «Багратіон», визволення Балкан, капітуляція Фінляндії та вихід радянських військ до Будапешта стали свідченням того, що стратегічна ініціатива остаточно перейшла до антигітлерівської коаліції. Наприкінці 1944 року питання полягало вже не в тому, чи програє Німеччина війну, а лише в тому, коли саме відбудеться її остаточна поразка.
Іван Гудзенко
