Рідновірством вважається сучасна релігійна течія, де базисною основою є сучасна неоязичницька література. Мета – проголошення відродження рідної слов’янської віри. Звідси походження слова «рідновір’я». Притаманна ідея неоязичництва полягає у відродженні вірувань праслов’янства (ідолопоклонство), що є автентичними для прихильників рідновірства.

Подаються також назви богів слов’янського неоязичництва: Перун, Дажбог, Сварог, Велес, Мати Земля, Святовид, Стрибог, Хорс, Ярило та інші, котрі об’єднують Сварог-небо. Тими громадами, котрими відкидається Велесова книга, разом відкинуті такі боги: Матір Слава, Коляда, Прав, Купайло, Семаргл, Числобог. Побутують думки щодо Коляди, Купайла, Коструби, які зазвичай сприймаються як священні вогнища та свята, в тім це не так, оскільки кожен з богів має власні імена.

Популярність рідновірства відбувається на території України, Росії, в таких слов’янських країнах як Польща, Словаччина, Чехія, Сполучені штати Америки, Канада (компактне проживання). Кількість рідновірців в Україні за підрахунками становить сотні громад. Сьогодні зустрічаються такі об’єднання та течії, яких є декілька. Так наприклад з 1991 року – проведена реєстрація РУН-віри в Україні. Із зареєстрованих громад – 49. Їхня діяльність прослідковується в Північній Америці, особливо в таких країнах як США і Канада. У Спрінг Глені, штаті Нью-Йорк  розташований Храм Матері.

Після цього відбулися поступові реєстрації громад рідновірців. У місті Запоріжжі утворене «Руське православне коло» (з 2000 року відкололася від рунвірців); з  2001 року – ОРУ (Об’єднання рідновірів України, його очолює Галина Лозко), в якому нараховується 22 громади, також діє братство «Сварга».

В  Соборі рідної української віри лідером виступає Орій Безверхий (реєстрація з 2000 року, чисельність громад -12); у 2007 році – реєстрація «Руського православного кола» Верховним волхвом Святовитом Пашником (грмад-7, груп -7); в місті Житомирі з 1992 року діє слов’янський духовний рух «Великий Вогонь», лідером котрого став Генадій Боценюк (громад-10); у 2004 році – активність Родового вогню рідної православної віри. Очолюється організація верховним волхвом Володимиром Куровським (панславізм, відкриття громад в Росії та Білорусії); в місті Омськ утворюється Стародавньоруська інгліістична церква з православних старовірів. Більш активні в місті Одеса. Залишаються  такі, що не мають громад, зокрема Ягновіра, Орантійці. На пострадянському просторі відбувалося зростання неоязичництва Східної Європи. Громади рідновірів існують в країнах: Білорусія, Болгарія, Боснія та Герцоговина, Польща, північна частина Македонії, Сербія, Словаччина, Словенія, Хорватія, Чехія, Естонія, Казахстан, а також Австралія, Великобританія, Канада, США.

Отож як вже говорилося, рідновірство поширилося по усіх країнах. В Білорусії існує Об’єднання білоруських рідновірів, також словянська ведична спільнота «Лад Перуна», школа «Традиція здоров’я слов’ян», крім того ще й центр «Даратея». В Болгарії створене Товариство «Дуло», Боснії та Герцеговині – Сварозьке коло, Польщі – Рідна польська церва (основоположник Стефанський), Західнослов’янський релігійний союз «Слов’янська віра», Рідна віра, Рідновірська конфедерація; Сербії – Співдружність рідновірів «Старославці»; Словаччині – словацьке об’єднання «Світло рідної віри», онуки Дажбога; Словенії – співдружність «Старовірці»; Хорватії – Обєднання хорватських рідновірів; Чехії – співдружність «Рідна віра»; Естонії – Руська народна віра в Естонії; Австралії, Великобританії, Канаді та США – слов’янське неоязичництво в українській діаспорі, Рідновіри Південного хреста, Рідна Українська національна віра.

Пегас