Велес – один із богів пантеону у слов’янській міфології.

Про нього у «Повісті минулих літ» згадує стародавній  письменник-русич  Нестор Літописець, називаючи «богом худоби», покровителем над домашніми тваринами. У «Слові про полк Ігоря» помітне фігурування богів пантеону слов’ян – Дажбога та Стрибога, Велесового онуку – Бояна.

Окрім слов’янських народів, божество стало популярним в балтських, носило ім’я Вієлон (покровитель над душами померлих ), що в перекладі звучить як «диявол», «чорт». Про значення імені божества нічого невідомо. Популярність Велеса зростала на землях Київської Русі, на честь якого збудовано чимало храмів і проведено чимало служінь. Навіть встановило особливий день вшанування божества – з 27 по 28 лютого.

Із слов’янських племен, менша частина визнавала Велеса головним божеством, більшість – Перуна. Тому стає зрозумілим, чому капища двох божеств знаходилися подалі один від одного. Найчастіше поєднують Велеса та богиню Мокошу, котрі вважаються подружньою парою. В тім більша частина досліджень заперечує цей факт, а переконує в тому, що належить Перуну. Згідно легенд, народження Велеса було надзвичайним. Дружиною Сварога богинею Ладою із Сметанного озера в небеснім саду Ірія була впіймана щука. З’ївши прекрасну здобич, Лада викинула залишки на поле. Кості були спожиті небесною коровою Земун.  За велінням бога Рода  вона народила на світ дивну істоту, яка мала подобу людини або ж ведмедя. А можливо істота була подібна бику. Незвичне створіння називають Велесом. Велес відрізнявся від інших зміною свого вигляду, володінням природних законів.

На думку дослідників помилково називати Велеса «богом худоби». Можливо сам епітет став набутим тоді як Велес здобув вогонь для жителів Яві так само як грецький герой Прометей.

Після опущення столітньої темряви у світ виникла необхідність у порятунку загубленої людьми худоби.  Завдяки чуду природи – Велесу її все ж знайшли, а тому в інших богів виявилася неприязнь, не любов до нього. Відносини ж Перуном заходили у глухий кут, хоч Перун є братом Велесу. Велес закохується в дружину Перуна Додолу, полонить та спокушає її. У них народжується син Ярило, який нічим не відрізнявся від батька – ловеласа.  Перун у гніві перетворює свою дружину на комаху – сонечко і виступає у бій з Велесом. Бій не закінчився тріумфом для обох. Тоді Перун насилає прокляття, виганяючи з світу Праві. Демонструється скитання Велеса світом. Через нього люди отримують знання стосовно природних явищ, навчаються ремеслу та мистецтву.

Слідкуючи за його діями, боги вирішили заборонити перебування між людьми. Бог – перевертень вирушає в царство Наві. Не дуже гостинна зустріч з богинею темряви Ягою Вієвною і намаганням подолати Велеса закінчилася перемогою і шлюбом з нею. Таким чином подружжя вже жило на верхівці Наві. Головними досягненнями Велеса став вважатися рух світу: зміна дня та ночі, зими – весною, літа – осінню, так як після скорботи настає час радості.

Направляючою силою усьому цьому є Велика Любов. Людьми перейнята наука перенесення труднощів життя та цінування хвилин щастя.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *