Зороастризм – стародавня перська релігія, яка розпочала своє формування у ІІ тисячолітті до нашої ери. Ареали поширення зороастризму зосереджені в Ірані, Афганістані, територіях Центральної Азії та Азербайджану. Поняття «зороастризм» за своєю етимологією пов’язується з основоположником та проповідником  – пророком Заратустрою. Традиційно датою заснування зороастризму є період VII-VI століття до нашої ери, в тім з наукової позиції лінгвістичного аналізу прийнято вважати іншу дату – ХІІ-Х століття до нашої ери (мова стосується діяльності Заратустри).

Згідно сучасної зороастрійської традиції та календарного літочислення «фаслі» 1737 рік до нашої ери – дата прийняття зороастрійського вчення царем Віштаспою  та поширення.  Офіційного статусу набула в період правління династії Сасанидів. Основна концепція зороастризму – дуалістична. Відповідно тут продемонстроване протиставлення доброго  і поганого начала – Ахура- Мазди та Ахри-Маньї. Основним комплексом релігії зороастризму виступає Священна Авеста. Вона є як  літературною пам’яткою так  історичним джерелом.

У різних текстах  адепти цієї релігії називалися маздаїсти, парси, вогнепоклонники. Заратустра в релігії постає реальною історичною особистістю, життєва діяльність якого розпочалася з VІІ століття до нашої ери. В результаті гонінь прихильників релігії більшість її текстів було втрачено.

Сьогоднішніми дослідниками робиться опертя на збірнику зороастрійських молитов, переказів та повчань – Авесті, котрі були записані у  ІV-VІ столітті до нашої ери. Специфіка релігії полягає в тому, що  вона  не лише зуміла адаптуватися, а й вплинути на ідейні  релігійні системи, такі як мітраїзм, маніхейство, маздакізм. Також вплив зороастризму здійснювався на ранньому християнстві та ісламі, вірі курдів, кавказьких народах.

Основу віровчення складає віра в  Бога-творця Ахури-Мазди, котрим усе створено з благою метою: земля, тварини, рослини, люди. Завдання кожного сповідника релігії – допомога Ахурі-Мазді, захист та примноження творіння, що проявляється у підтриманні вогню, розведенні худоби, обробленні землі, будівництві, ремеслі, торгівлі, вирощуванню дітей. Протидіючою силою до Творця – Ахури-Мазди є Ахра-Манья, яка несе за собою тільки руйнування і загибель під виглядом холоду, смерті, ворожнечі, шкідливих тварин та комах, тощо. Тому зороастрійцями ведеться боротьба зі злим началом для вдостоєння посмертної нагороди. Відбулася персоніфікація тих, хто здійснює поміч Ахурі-Мазді: Амеша Спента (безсмертні святі), Воху Мана, Аша Вахішта, Хшатра Варья, Спента Армаїті, Амеретат, Хаурватат.

За зороастризмом закріпилося таке поняття як «Вища правда» (Арта) – бере свій початок з індоарійських племен, під яким розумілися: чистота помислів людини та шляхетність дій. Йде протиставлення правди та Друджа (неправди), що є невід’ємною якістю Анхра-Маньї.

Як бачимо ритуальний культ поклонінню вогню, що втілює добре начало і є символом Арти у зороастрійців збережений. Протягом багатьох століть священний вогонь горів в храмах прихильників релігії зороастризм.  У вченні про безсмертя душі присутня оповідь про праведного священнослужителя – зороастрійця   Вірафа, яким здійснюється подорож у загробний світ.

Чітко бачить міст Чінват як перехід праведників до раю,  також і грішників, що спадають прямо в безодню з нього. Згідно віровчення зороастризму, Ахура-Мазда створює обмежений час – еон. Триває еон дванадцять тисяч років, складається з чотирьох періодів. У перший період створюється світ. Протистоїть створеному світу Ахра-Манья. Будучи враженим від світла та молитов Ахури-Мазди тікає в темряву.

Другий період характерний перевтіленням ідей в речі, появою матеріального світу. Благодатні місця створює людям Ахура-Мазда, а злі – його супротивник. З волі Ахро-Маньї  виникли хижаки, отруйні рослини, різні природні стихії. Ахурою-Маздою створюються перші бик та людина. Так з убитих Ахро-Маньєю бика та людини вийшли тварини, а потім Машйої та Машйя, від який народилося людство.

Третій період охоплює три тисячі років боротьби добра зі злом. Саме в цей час дається одкровення Заратустрі, людство дізнається що разом з ним має перемогти зло, зробивши світ досконалим за задумом Ахури-Мазди.

Четвертий період трьох тисяч років власне є тим часом, коли світ існувати після пророка Заратустри. Через три століття мають прийти три спасителя – саошіянти. За вченням зороастрійців під час купання в Канавьї, Заратустрою було залишено сім’я. В цьому ж озері буде купатися дівчина, стане вагітною і народить спасителя. Під час приходу третього спасителя відбудеться остаточний бій, який покладе край злу.

Так настане третя ера людства, коли розділятиметься добро від зла, усе інше буде знищено внаслідок вогню та розплавленого металу. Добро стане всезагальним, смерть буде переможена, світ оновиться та існуватиме вічно. Таким чином, зороастризм показує чітку есхатологічну картину: кінець світу, торжество царства добра та справедливості. Вперше  в історії була висунута детально розроблена есхатологічна система зороастризму.

Тим не менш, релігія має свій Символ віри, котрий міститься у сакральній книзі – Священній Авесті. Текст Символу проголошує: «Визнаю себе прихильником Мазди, послідовником Заратустри, зрікаюся демонів-девів, приймаю віру в Ахуру, поклоняючь Амеша Спенті, молюсь Амеша Спенті, Ахурі-Мазді, доброму, всеблагому, якому належить усе благе. А за цим слідує визнання дуалізму, вимога відмовитися від зла та боротьби з ним, визнання авторитету Ахури-Мазди у всьому із суворим дотриманням віровчення зороастризму.

Вчення пророка Заратустри передається від одного мобеда до іншого, авторитет яких є сильно впливовим. Зороастрійцями не визнається піст, змішані шлюби, побутові обмеження у них дуже суворі.

У світі нараховується 200 000 адептів зороастризму. Частина з них живе Афганістані, інші – в Пакистані, Індії, Ірані. Спостерігаються розкидані спільноти у країнах Південно-Східній Азії, Західної Європи та Північної Америки.

Пегас