Прафілософія стародавнього світу

1. Прафілософія Месопотамії, Єгипту та Греції.
2. Прафілософія Індії.
3. Прафілософія Китаю.

Прафілософія Месопотамії, Єгипту та Греції

Месопотамія

В Шумері вже у 3 тисячолітті до н.е. було чимало космогонічних міфів.

Космогонія — наука, що вивчає походження світу.

Від Шумерської культури збереглись документальні глиняні таблички:

1. Епос про Гільгамеша;
2. Енума Еліш (Ідіш);
3. Бесіда господаря з рабом;

«Епос про Гільгамеша» — твір про появу першої людини і царя Гільгамеша, про виділення людини зі світу природи, про боротьбу людини з Богами, есхітологічні вчення про безсмертя.

Есхатологія — вчення про кінець світу.

За «Енума Еліш (Ідіш)» світ з»явився з Хаосу, обстоюється божествене походження царя, правителя.

У «Бесіді» господар питає раба: «Що таке щастя? Адже ні влада, ні любов не можуть принести щастя, бо рано чи пізно вони зникають, як і все!» — раб погоджується. Загалом підтримується гедонізм (життя заради задоволення). В цілому прафілософія Месопотамії (Шумер) — песимістична.

Стародавній Єгипет

Давньоєгипетське царство набуває розвитку в 2-1 тисячолітті до н.е. Основною пам’яткою з того часу є «Книга мертвих«. Все своє життя єгиптянин готувався до смерті.

Вважалось, що в людини є 2 частини душі: людська і тваринна («ка» і «ба«). Пропонувалися певні моральні норми. Склалось уявлення про мудрість. Вважалось, що Бог письма Тот приніс людям знання. Це по суті перша ідея «откровення» згори.

Фараон Ехнатон зробив спробу ввести монотеїзм. Можливо, щоб позбавити жерців влади і впливу, а можливо, з’явилась ідея, що одна сила володіє всім. Почала розвиватись психологія, оскільки вже було поняття про душу (психіка — душа). Розвивалось знання про числа.

В Єгипті помітно виділялись 2 рівні мудрості: елітарна і популярна.
Відомо, що в Єгипті вже були атеїсти, які фактично не мали доступу до знань. Чимало з прафілософії Єгипту було запозичено в ,.

Стародавня Греція

Грецька прафілософія, культура і релігія — в цілому оптимістичні. В VI-VII ст. до н.е. греки проводять активну колонізацію і розселяються по Середземномор’ю, знайомлячись з місцевими культурами. Проводилась практика Оракулів, що було запозичено з Месопотамських традицій.

Оракул — релігійне явище, сутність якого полягає у пророцтвах, які можна отримати в визначеному місці (Дельфійський оракул).

У ХІ-VII ст. до н.е. з’явились перші грецькі прафілософи: Гомер і Гесіод («Теогонія«, «Праці і дні«). У «працях і днях», по суті біографії, Гесіод критикує життя, вказує на етичні норми. Також в Греції побутував «орфізм«.

Орфізм — одна з найдавніших релігійно-філософських течій, походить з Фракії (пн.Греції). Сповідував ідею верховенства розуму. Орфіками була група людей, що за поглядами суттєво відрізнялась від інших. Проводились перші своєрідні обряди ініціації.

Першим філософом Греції вважаєтьcя Фалес Мілетський (територія Туреччини, Мілет, VI ст.). Він тривалий час навчався в Єгипетських жерців.

Прафілософія Індії

Стародавня Індія

Основними джерелами Індійської прафілософії є «Веди» — сакральна книга індуізму. В Ригведі (одна з частин Вед) описувалось соціальне розшарування Індії на касти, членами яких народжувались:

1. Брахмани — жерці;
2. Кшатрії — воїни;
3. Вайші або Вайшешити — робітники, ремісники;
4. Шудри або Недоторкані — раби, полонені;

Побутувало вчення про перевтілення душ (реінкарнацію). З’являються уявлення про першоначала: поруша і прокріті.

Поруша — пасивне першоначало.
Прокріті — активне першоначало.

З першоматерії формуються буття (Сат) і небуття (Асат).

Для означення знань використовувався термін «Даршана» (бачити, споглядати). Згодом цей термін набув значення філософії або вчення.

Прафілософія Китаю

Стародавній Китай

Вважається, що китайці емігрували з середньої Азії. Вони вважали, що Тіан (небо) існує лише над ними і це велике благо. На першому місці завжди стояло вчення про суспільство. Велике значення мала магія і містика. В першій половині 1 тис. до н.е. складається «Шу Дзи» (Книга Змін). Загалом в Китайському суспільстві є 6 основних книг. В книзі перемін присутня теорія першоначал: вогню, води, землі, дерева і металу; існують космогонічні пари елементів, 2 начала: інь та янь; є вчення проперетворення одного в інше, про системи чисел, числові співвідношення (вважалось шо їх є 64), і за цими відношеннями і системами відбуваються перетворення в світі. Саме завдяки числам почалась раціоналізація вивчення світу.

З’являється уявлення про Дао (дослівно «шлях») — спосіб існування.

«Дао, яке має постійне ім’я — це не Дао«.

Читайте детальніше про даосизм

В Китаї не надається особливого значення Божеству, духам. По суті кожен китаєць вірив в те, що хотів. Загалом китайська прафілософія — уявлення про першоначало.

Фен-шуй — уявлення про магію речей.

Основні суперечки точились навколо соціальних вчень, оскільке колектив ставився на перше місце, а персональні амбіції відходили на задній план.

Антон Кравчук