Конкурс "Людина та людяність"        25 Вересня 2016        224         Прокоментуй!

На захист людства

Іноді я дивуюся: для чого ми шукаємо життя в Космосі? Вже знайшли декілька десятків екзопланет, подібних Землі, де можливе життя. З якою метою? Щоб заселити їх, коли ми остаточно занапастимо нашу планету? А як це відбуватиметься? Як в фантастичних фільмах, коли земна армада з’явиться на чужій планеті і геть винищить тубільців? Бо ж ми інакше не уявляємо собі спілкування.

k

Вже, можна сказати, десять – дванадцять тисяч років як ми розумні, після зникнення останнього льодовика в Європі ми навчилися не тільки вбивати мамонтів каменюками, але й розпалювати вогонь, рахувати, читати й писати, будувати села і міста, літати в повітрі, виробляти енергію на атомних станціях, нарешті – вийти в Космос, побувати на Місяці… А людей як вбивали, так і вбиваємо. То чи можна вважати прогресом те, чого ми досягли?

Взагалі, ми вже дотямили, що знищення живої природи – це погано. Але поки що міжнародні конвенції і угоди безпосередньо спрямовані на охорону тільки рослин і тварин. Наприклад, Рамсарська конвенція про водно-болотні угіддя (Іран, 1971), Бернська конвенція про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979), Конвенція про біологічне різноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992) тощо. Спеціальними конвенціями охороняються великі і малі кити, білі ведмеді, тигри, слони і носороги, а людина, як частина довкілля, випала з поля зору. Можна, правда, сказати, що людину захищає кримінальний кодекс. А чи багато людей захистив цей кодекс від війни в усіх її різновидах? Увесь Світ повстав би, якщо б хтось вирішив вбивати тварин атомною зброєю. А людину – можна. Вже атомну зброю мають багато країн, навіть Індія, Пакистан, Північна Корея. Та й без атомної зброї ні один день не минає у Світі без війни. А це означає, що людство морально знаходиться на тій же стадії розвитку, що і десять тисяч років тому. І особливого прогресу не відбулося.

Минуло майже дві тисячі років, як Великий Гуманіст Ісус Христос заснував вчення, де першою була заповідь – не убий! Мільйони людей стали його послідовниками. І що ж? Війни тривають.

Якщо справді прибульці на своїх тарілках кружляють поблизу Землі, то вони знають і про атомну зброю, і про наші відносини між людьми. Їм не треба воювати з нами, бо вони давно, мабуть, позбавились війн. Достатньо трохи почекати і ми самі знищимо себе, а наша красуня Земля залишиться більш цивілізованим істотам.

Чи є прибульці, чи нема, це достовірно невідомо. Але існує і справжня загроза людству – глобальна зміна клімату. Багаторічні спостереження свідчать, що приблизно з 1850 року, з початку промислової революції в Європі, клімат змінюється, бо промисловість продукує усе більше вуглекислого газу, який, як ковдрою, огортає Землю. З кожним роком на Землі атмосфера стає теплішою, причому це явище прискорюється. Деякі острови в Тихому океані вже пішли під воду, зникли невеликі держави. За цих темпів потепління вода океанів затопить дельти Ганга, Хуанхе, Янцзи, де живуть сотні мільйонів людей. Розтануть льодовики Гімалаїв, які живлять річки Індії, велика засуха вижене з родючих колись полів сотні мільйонів селян. Те саме очікує Пакистан, Іран, північну Африку. Усі ці люди, не звертаючи уваги на кордони, попрямують на північ, переважно в багаті країни Європи. Не обійдуть вони і мало населені терени Росії і України, тим більше, що до цього часу тут залишиться небагато мешканців, від’ємна демографія робить свою справу.

Чи не приходить останній час, коли треба об’єднатися, заборонити війни, домовитись про справедливий розподіл податків і економічної допомоги у Світі, заснувати служби глобального реагування на природні катастрофи, обрати Світовий уряд, нарешті? Має бути створена Всесвітня конституція людства, бо ООН хоч і доброзичлива, але безсила. Спасіння людства – в його людяності, в здоровому глузді. Ми бачимо, що людство робить деякі спроби зупинити глобальне потепління, вводячи квоти на спалювання вуглецевої сировини, намагається гасити військові конфлікти, допомагати тим, хто голодує або потерпає від стихій. Але цьому заважають егоїстичні інтереси окремих країн, які морально ще знаходяться в минулих століттях.

Мої роздуми виглядають як чергова утопія. Але чи є альтернатива? Час вже не тільки назрів, він спливає. Боюсь, що антивоєнна ідея не об’єднає народи, надто вони звикли вбивати одне одного, війну розглядають, як продовження політики.  А глобальна зміна клімату таки змусить об’єднатися і створити Світовий уряд, бо хаос і війни реально можуть звести нанівець життя на Землі.

Влад Наслунга

м. Київ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Рубрики
Ми у Facebook