Історія філософіїФілософія

Монізм Парменіда

Монізм, який представляв Парменід, відображав його переконання в тому, що реальність існує як одне цілісне ціле. Це означає, що будь-які зміни або рухи, які ми сприймаємо, насправді є лише ілюзіями, створеними нашими чуттями. Парменід пропонував приклад з подорожі з Афін до Елевсіна: хоча ми можемо сприймати ці місця як різні, насправді вони є частиною однієї єдиної реальності.

Монізм Парменіда

Щоб підтримати свою теорію, Парменід використовував аргумент про те, що об’єкти, які ми сприймаємо як окремі, насправді складаються з одного основного матеріалу та існують в єдності. Наприклад, дошка, молоток і цвях, хоч і можуть здатися різними, насправді є частинами одного цілого, а отже, вони не можуть бути розділені в реальності так, як це може здатися на перший погляд.

Незважаючи на переконливість його аргументів, Парменіда зазнали критики, особливо з боку тих, хто спирався на очевидність свого чуттєвого сприйняття. У відповідь на цю критику, його учень Зенон розробив 40 філософських парадоксів, відомих як його Аргументи про рух, щоб продемонструвати, що ідеї його вчителя можна логічно виправдати.

Зенон використовував ці парадокси, щоб показати, що концепція руху має свої внутрішні суперечності, що робить її неможливою. Один із найвідоміших парадоксів, парадокс Ахіллеса та черепахи, використовується для демонстрації того, що навіть у випадку, коли один об’єкт (наприклад, черепаха) постійно зміщується, він ніколи не зможе догнати інший (наприклад, Ахіллес), оскільки рух здаватиметься нескінченним.

Таким чином, вчення Парменіда та його моністичної концепції було об’єктом не лише філософських дискусій, але й логічного аналізу. Його теорія, незважаючи на критику, дала поштовх для подальших досліджень і розвитку філософських концепцій, а його вплив відчутний і до цього дня у світі філософії.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія філософії