Монізм – від грецького «один»- тип організації філософського знання,який визначає існування єдиного принципу, згідно з яким здійснюється наповнення філософської системи , а також визнання єдиного початку, загального закону облаштування всесвіту, який визначає все різноманіття існуючого в тому числі і буття. Монізм у своїй основі шукає єдиний початок. Монізм може бути матеріалістичним,коли єдиною основою він бачить матерію та ідеалістичним,коли першопричиною всього він бачить дух (ідею,почуття). Матеріалістичним монізмом є філософія Демокріта, Лукреція Кара, марксизм. Ідеалістичний монізм найбільш чітко вбачається у філософії Платона, Гегеля.
Розрізняють світоглядний і конкретно-научний монізм. Завдання першого – знайти першооснову всіх явищ , включаючи людську свідомість , задача другого – знайти першооснову лише для конкретного класу явищ: математичних, хімічних, фізичних.
Розрізняють також три види монізму ,за характером розв’язання відношення мислення до буття :
– суб’єктивний ідеалізм: світ являє зміст власної свідомості;
– матеріалізм:світ – форма існування матерії та її похідних;
– об’єктивний ідеалізм-прийняття світового духу,який творить світ,людину і свідомість.
Ми використовуємо файли cookie,щоб вам було краще користуватися нашим сайтом. Продовжуючи користуватися цим сайтом, ви погоджуєтеся на використання файлів cookie. We use cookies in order to give you the best possible experience on our website. By continuing to use this site, you agree to our use of cookies.
Додати коментар