Сучасні науковці вважають, що Лао-цзи є засновником даосизму. Хоча ніхто з них не може достеменно довести історичність цієї особи.
Існує легенда його народження. Народження відбувалося у чудесний спосіб: матір Лао-цзи носила його у лоні декілька десятків років і народила його старцем , звідки і пішло ім’я «Стара дитина». Також існує ще одна версія імені Лао-цзи: відразу після народження на його тілі з’явився знак «цзи», що прямо вказував на його причетність до філософії.
Багато сучасних дослідників сумніваються у тому, чи дійсно існувала така філософська особистість як Лао- цзи. Деякі з них вважають його сучасником філософа Конфуція, про якого, на відміну від Конфуція, в джерелах немає ніяких свідоцтв історичного чи біографічного характеру. Існують навіть припущення, що Лао-цзи та Конфуцій — одна особа.
Згідно переказу Лао- цзи народився у 604 році до нашої ери. У коротенькій біографії Лао-цзи вказано, що він був істориком – архіваріусом при дворі імператора і прожив 160 або 200 років. Історик та філософ біографії Лао-цзи — Сима Цянь стверджує, що китайський філософ народився в царстві Чу, у південній частині Китаю. Отримавши хорошу освіту, він деякий час займав посаду історика при дворі династії Чжоу та охоронця архівів царської бібліотеки – найвеличнішого книгосховища Стародавнього Китаю. Лао-Цзи був одруженим, його син Со служив на військовій службі, до якої Лао-цзи відносився з протестом. Вже у дорослому віці, коли почалося послаблення в державі Чжоу і передбачаючи її падіння, Лао змушений був залишити державну службу. Він усамітнився у печері в провінції Чжеу подалі від людей та цивілізації.
Існує дві легенди про подорож філософа Лао –цзи: за однією версією мислитель у похилому віці відправився зі своєї країни на захід. Коли він дійшов до прикордонної застави , то начальник застави на ім’я Інь Сі за проханням отримав написаний власною рукою Лао-цзи текст «Дао – де — цзин» («Канон Шляху та його Благої Сили»). Інша ж легенда ніби свідчить, що майстер Лао-цзи прибув з Індії в Китай, відкинувши свою історію — філософ постає перед китайцями цілком чистим та заново народженим.
Лао-цзи прожив довге і непримітне життя. Історіограф Сим Цянь розвповідав про нього: «Лао-цзи був високого зросту, з жовтим кольором обличчя, красивими бровами, довгими вухами, широким лобом, рідкими та некрасивими зубами, чотирикутним рот з товстими губами. Він жив близько 160 років та досяг святості життя, йдучи шляхом – Дао».
Він неодноразово зустрічався з Конфуцієм у бібліотеці, а останній раз зустріч відбулася у печері Чжеу. Після цієї зустрічі Конфуцій, охарактеризував філософа так : «Уявіть собі Дракона, кільцями незміряного тулуба, який обіймає увесь Всесвіт – такий розум Лао-цзи».
Порівняти Лао-цзи та Конфуція дає можливість притча, яка була викладена у стародавній китайській книзі під назвою «Весни та осені пана Люя». У ній мова йде про деякого жителя царства Цзин, який втратив свій лук, але не став його шукати, пояснює таким чином: «Людина із Цзина втратила, людина із Цзина знайшла – яка різниця?!»
Конфуцій сказав, що потрібно опустити слово «із Цзина», тоді все буде правильно, а Лао- цзи додав, що необхідно опустити слово «людина» і ось тоді все може бути цілком вірно. Якщо для Конфуція загальним поняттям є «жень» (милосердя), що зображується ієрогліфом з ключовим знаком «людина», то Лао- цзи піднімається значно вище у своїй філософії аж до надлюдського , космічного рівня. Але його філософське вчення не було досить зрозумілим для інших людей, а тому ще при житті люди дали мислителю прізвище «Темний Вчитель».
Відвідавши Індію, філософ Лао був вражений моральним способом життя індусів, а свій рідний Китай назвав «країною варварів». В останні роки життя Лао-цзи настільки розчарувався у людях, що сівши верхи на буйвола відправився кудись на Захід, звідки не повернувся.
Послідовники Лао-цзи відкидають вчення конфуціанство, а конфуціанці, відповідно, вчення Лао-цзи.
