Не вбий! Не вкради! Є моральними заборонами будь-якої релігії, хоч із певними нюансами. Очевидно, що порушення цих загальнолюдських етичних табу є основою життя для злочинних угрупувань. Одначе, це не заважає криміналітету доволі часто заявляти про свою релігійність чи навіть побожність. Як вони поєднують непоєднуване? Можливо, секрет в «єдності протилежностей», адже, із іншої сторони, якось обґрунтували кровожерливі Хрестові Походи із миролюбного євангельського непротивлення злу. Кліки Латинської Америки та вихідців із даних країн взаємодіють не лише із культурно-домінуючим там римо-католицизмом, а й іншими релігійними течіями, як то протестантизмом, віруваннями індіанців та вихідців із Чорної Африки, а також сатанізмом. Окрім цього, не рідко лунають заклики, щодо справедливості в суспільстві, адже бідність – одна із причин розквіту злочиності.

Кінгізм (англ. kingism) є ідеологією Latin Kings – американської банди латиноамериканського походження. В їхньому Королівському Маніфесті (англ. King Manifesto), що є для них аналогом Біблії, наводиться звід правил та ідеалів. Прочитання маніфесту дозволяє рухатися члену банди «від темряви до світла». Окрім своєрідної квазірелігії, в ідеології банди присутні заклики до боротьби із соціальною несправедливістю. Свою спільноту вони називають Нацією (англ. Nation). Мають своє квазірелігійне бандитське вітання.

Згідно кінгізму, є три рівня існування короля (член банди):

Стадія Первісності (англ. The Primitive Stage), або етап незрілості. Позначає період, коли бандит живе активним життям, але при цьому не має глибокого усвідомлення своїх вчинків;

Стадія Консервативності (англ. The Conservative Stage) є періодом втоми короля від шаленого бандитського життя, що нерідко призводить до виходу із Нації. Згідно кінгізму, це є псевдозрілою стадією, адже бандит, покидаючи банду, приймає правила життя, які йому нав’язала система експлуатації та рабства;

Стадія Нового Короля (англ. The New King Stage), або етап зрілості. Останній період, коли приходить розуміння, що необхідні революційні зміни. Необхідно звільнити людей Третього Світу, боротися проти соціальної несправедливості та нерівності, а людське життя ставити вище всього матеріального.

В Латинських Королів є концепція волі, що нагадує фашистську інтерпретацію ідей Фрідріха Ніцше. Зокрема, кінгізм стверджує: «Коли людина стає Новим Королем, воля Нації стає його волею, бо бути в розбіжності з Нацією – це одне, чого не можна терпіти. Всевишня Латинська Нація-Король вимагає цілковитої відданості».

Картель тамплієрів (ісп. Caballeros Templarios) був квазірелігійною бандою, що існувала в 2010-х роках на території Мексики. Вони виникли на уламках квазірелігійного кримінального угрупування La Familia Michoacana, яке було відоме, як «наркокартель євангеліста». Себе вони називали не інакше, як лицарями-тамплієрами, а свою структуру – орденом. Їхній лідер – Ла Тута – був автором «Кодексу тамплієрів Мічіоакана». Священну книгу роздавали для настанови не тільки членам банди, а й і місцевим жителям. Ті, хто вступив у їх картель, мали пройти релігійний ритуал.

Серед принципів можна знайти наступне:

— не вбивати із-за грошей;

— не вживати наркотики;

— допомагати безпомічним та знедоленим;

— боротися проти тиранії;

— поважати жінок.

За порушення Кодексу передбачалася смертна кара. Попри їх заяви, що вони хочуть зупинити пограбування, викрадення людей та рекет, самоназвані тамплієри стали вбивцями. При цьому їхні жертви об’являлися грішниками та злочинцями. Цікавим фактом є те, що під час приїзду в Мексику тодішнього Папи Бенедикта XVI, бандити обіцяли не робити жодних насильницьких дій.

Тюремні п’ятидесятники (англ. Incarcerated Pentecostalism) в бразильському Ріо-де-Жанейро мають доволі значний вплив, адже, по деяких даних, в таких церквах кожен десятий в’язень. Тюремні п’ятидесятники наслідують власне п’ятидесятницькі церкви, але з нюансами на насиллі. Одначе, серед таких вірян наркотичні речовини під табу, а, також, вони не повинні мати прив’язаності до матеріального. Напевно, через бідність немало людей відійшло від консервативного римо-католицизму до демократичного та харизматичного п’ятидесятництва. Орден Христа, була найпершою такою релігійно-кримінальною структурою. Ім’ям завдячує відомій банді із Ріо-де-Жанейро. У тюремному середовищі мають значний авторитет, так як в’язні можуть покинути свої злочинні угрупування та стати членами даної церкви. Тюремні п’ятидесятники не фінансуються жодною релігійною групою. Поза в’язницею організовані, як байкерські общини. Їхню чисельність оцінюють в районі 30 тисяч людей. До речі, мають філіали і поза Латинською Америкою, а саме в Німеччині, Австралії та в азіатських країнах.

Культ Сантос Маландрос (ісп. Santos Malandros) є частиною, доволі специфічної, венесуельської релігії. На початку ХХ ст. на основі індіанських та африканських вірувань із елементами католицизму оформилася релігія, що основана на спірітизмі. Згідно міфології, така собі Марія Лонса була дочкою Бога Природи, але з часом була вигнана на землю. Одначе, це не завадило їй стати місцевою народною героїнею. Як стверджують адепти спіритуалістичної релігії, духи знаходяться в «небесних палацах». Є «палаци» по расовій чи етнічні приналежності, як-то палаци індіанців чи негрів, а є і палац, що присвячений злочинцям. Священний Бандит, або ж Сантос Маландрос, має за головного духа Ісмаєля Санчеса. Останній був злочинцем, що загинув в 1970-х від рук поліцейських. Духи палацу злочинців приймають пожертвування у вигляді алкоголю, зазвичай – лікер, та тютюну. Цікаво, але під час ритуалів курять не тільки дорослі, а й і неповнолітні з малолітніми. Цілком закономірно, що серед адептів є значна частина злочинних елементів.

Пало Майомбе (англ. Palo Monte) є кубинською релігією на основі традицій народів Йоруба та вихідців із африканського Конго. Даний культ вважають злим перекрученням синкретичної релігії Сантерії, адже серед вірних Пало є багато колишніх сантеріанців. Для релігійних церемоній центральну роль грає нганга – ритуальний котел, який містить палиці, землю, тіла тварин та людські рештки. Палера або Палеро – священники Пало – виконують жертвоприношення тварин для контакту із духами та подальшого їх покровительства. Є неперевірені свідчення про людські жертвоприношення. Також вони запевняють, що можуть займатися магією, проклинати чи зцілювати. Звісно, є багато миролюбивих адептів Пало, але до Палеро нерідко звертаються представники кримінального світу. Так для виправдання злочинів можуть приноситися духам у жертву півні, білі перепелиці та чорні голуби.  Місцеві ЗМІ зображують даний культ мало, як не сатанинський, хоча Пало Майомбе містить деякі ритуали із католицизму.

Санта Муерте (ісп. Santa Muerte), або культ Святої Смерті, має поширення в Латинській Америці, але найбільш представлений на території Мексики. У американському штаті Каліфорнія даний культ теж набрав певну популярність. Їхнє божество зображується, як жіночий скелет  із косою в руках та весільному платі або довгій одежі. Має багато імен і серед них: Хрещена Мати, Сантисіма, Біла Дитинка, Худа Леді, Біла Сестра, Худа Крихітка та Біла Дівчина. Богиня Смерті має покровительство над злочинним світом, а також над повіями, наркоманами та бідняками. Серед пожертв приймає воду та місцевий алкоголь – текілу. Серед ритуалів є запалювання свічок в честь Мертвої Богині, але особливо відзначаються татуювання із її зображенням. Серед адептів є бандити мексиканських наркокартелів та ув’язнені. Справа дійшла до того, що поліцейське міністерство Мексики виключило Санта Муерто із офіційних культів, але на поширення даної релігії така заборона особливо не вплинула.

          Святий Іуда Фадей (ісп. San Judas Tadeo) є покровителем наркодіячів, а, заодно, до нього звертаються потенційні жертви агресії криміналітету. Спочатку така «незаконна» форма поклоніння була в Колумбії, зокрема в місті Меделнін, але з часом набула популярності і в Мехіко. В мексиканській столиці біля церкви Сан-Іполіто знаходиться статуя Святого Іуди, яка кожного двадцять восьмого числа є місцем масового паломництва. Також, є офіційна дата святкування: знов-таки це двадцять восьме листопада. Цікаво, що статуетка мексиканського Іуди нагадує давніх царів ацтеків, а саме містить головний убір з пір’їнами. Одначе, серед паломників є певна частина кримінальної зовнішності, а саме з ланцюгами та відповідними татуюваннями. Серед місцевого злочинного, є помилкова думка, що, якщо статуетка Святого Іуди тримає речі в лівій руці, то святий дає покровительство наркобізнесу.

Хесус Мальверде (ісп. Jesús Malverde), або Ісус Мальверде, згідно легенд, є мексиканським аналогом Робін Гуда, що активно діяв в ХІХ столітті. Благородний розбійник прожив тридцять вісім років, а як помер, то існує аж три версії. Тому з часом його стали називати «щедрим бандитом» та «ангелом бідних». Але, існує повір’я, що молитва до нього дарує зцілення. Одначе, його культ почав оформлюватися в 70-х роках ХХ століття, коли шофер Єлігіо Гонсалес «зцілився» від поранення після просьби до Мальверде. В подяку в 1980-х роках була побудована церква в честь «рятівника» на території штату Синалоа. Культ має певну популярність, так як стіни культової споруди розписані подяками віруючих. Біля самого бюсту святого, окрім численних фотографій, є гравюри із зображеннями автомата калашника та марихуани. Тому не дивно, що Ісус Мальверде став покровителем знов-таки тих самих наркодіячів. Згідно заяв місцевих, коли в храм навідується впливовий наркоторговець, жителі прилеглої вулиці мусять ховатися в своїх домівках. Також, в «сфері благословення» Мальверде є біднота, повії та кишенькові злодії. Тому, і не дивно, що Ватікан не прийняв Мальверде до списку офіційних католицьких святих.

Мара Сальватруча (ісп. Mara Salvatrucha), або MS-13, є міжнародною злочинною організацією, що діє в країнах Центральної та Північної Америки. Етнічно бандити є латиноамериканського походження, а початково були клікою іммігрантів із Сальвадору. Члени кримінального угрупування можуть використовувати, як сатанинську, так і християнську символіку. З однієї сторони, частина використовує зображення черепів, костей чи диявола. Деякі кліки пішли далі: використовували сатанинські символи на вбитих та, навіть, проводили відповідні жертвоприношення. З іншої сторони, куди частіше використовують християнські мотиви в татуюванні, як то розп’яття, молитовні руки, Богоматір чи Ісус Христос. Варто зазначити, що в обох випадках бандити використовують символіку у своєму розумінні. Так, імідж сатаністів є спробою нав’язати додаткову порцію страху. А складенні руки є не молитвою до Бога, а «прости мене мамо за моє бурхливе життя». І зображення Христа завжди йде із їх фірмовими буквами M і S, що можна трактувати, що для злочинців їх банда – божество. Також вони можуть використовувати татуювання вищезгаданої Святої Смерті, коли вони пересікаються із мексиканськими наркоторговцями.

Матеріал шукав

Дмитрук Андрій

ДЖЕРЕЛА:

https://novomarusino.ru Как выглядят самые жестокие и опасные бандиты латинской америки. Америка бандитская;

https://ru.qwe.wiki Картель тамплиеров;

https://nat-geo.ru Святой для наркобарона: кому молятся мексиканцы [Альма Гильермоприето];

https://lenta.ru Меченые. Как выглядят самые жестокие и опасные бандиты Латинской Америки [Антон Ширяев];

https://en.wikipedia.org Latin Kings (gang);

https://kulturologia.ru 10 культов и религий, которые и сегодня существуют в преступном мире.

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *