Хоч існує безліч латиноамериканських клік, але в масовій культурі та свідомості, злочинні групи – це, в першу чергу, мафії Євразії. Їхні назви самі за себе говорять: японська Якудза, китайські Тріади, російська та сицилійська мафії. Як і їх заокеанські колеги, вони не позиціонують себе, як вільнодумці, матеріалісти чи атеїсти, а навпаки ідентифікують з тією чи іншою релігійною групою. Безперечно, що розуміння релігійних норм в них, більш ніж специфічне, і не рідко набуває лише культурно-ритуальної чи національно-самоідентифікуючої форми. Стаття не претендує на глибокий аналіз взаємодії злочинців та віри, а лише подає деякі, далеко не всі, приклади кримінальних культів. А оглядати будемо згідно руху Сонця, яке має певну роль в релігіях: із сходу на захід.

         Якудза. Однією із специфіки японського релігійного життя є сповідування значної частини японців одночасно  двох вірувань: синтоїзму та буддизму. У японських мафіозі це виражено, що на їх великих татуюваннях є, як синтоїтські божества – ками, так і буддійські бодхисатви. Одначе, це несе і інформативну цінність, адже повідомляє про приналежність до конкретного класу та місце в його ієрархії. Хоча по законах, як офіційних, так і мафіозним, татуювання Якудзи заборонено демонструвати публічно, але є один дозволений виняток. Так, під час Сандзя-мацурі – синтоїтського фестифалю в Токіо – вони не тільки привселюдно показують свої тату, а також несуть Мікосі – японський сакральний паланкін. Під час їхнього Нового Року, деякі кліки дарують дітям, в більшій мірі, та дорослим, в меншій мірі, подарунки. Отосідами – це в Японії називають новорічні подарунки дітворі, хоча це спочатку були приношення японському новорічному каму з подальшим його розділенням із віруючими.

В Якудзи є свій квазірелігійний ритуал посвячення. Так палець новобранця проколюють, його кров використовується на зображенні святого. Згодом, закривавлене зображення горить у руках кандидата, а останній клянеться у вірності злочинній кліці. Закінчується ритуал споживанням та взаємообміном оябуна – сумішшю саке, риб’ячої луски та солі. Між іншим, згаданий японський алкоголь є символом крові японської мафії. Також, ритуальне вживання оябуна закріплює договори рівних між собою членів Якудзи.

Мастер Ханьдань. В Республіці Китай (Тайвань) в місті Тайдун проводиться дійство під назвою «Обстріл поважного пана Ханьдань-я» в рамках фестивалю тайванських ліхтарів. Дане божество тайванського даосизму відповідає за багатство. Згідно міфології, Ханьдань-я боїться холоду, так як «хань» позначає ієрогліф «холод». Тому виник ритуал, що в перший день року, коли є повний місяць, необхідно за допомогою петард «зігріти» божество. В ролі бога виступають особливо ревниві віруючі, які приймають «вогонь» на себе. Небезпека полягає в тому, що згідно традиції, на віруючих є лише шорти та пов’язка на голові, як наслідок – численні рани на оголених ділянках тіла. Злочинне угрупування Тайтунга в 70-х роках ХХ ст., для визначення свого кримінального боса, застосувало даний ритуал. Ймовірно, і по сьогодні злочинці, в першу чергу згаданий синдикат, поклоняються Ханьдань-я. Адже, по деяких свідченнях, дане божество – заступник злочинців та вбивць.

Тріади. Гуань Юй, або Гуань-ді, в ІІ-ІІІ ст. був реальним військовим командиром, що прославився вірністю своєму правителю Лю Бею. З часом він став народним героєм. Одначе, після смерті, воєначальник був підвищений у статус бога війни, а згодом і багатства. Йому офіційно поклонялися не тільки конфуціанці, а також даосисти, китайські буддисти та адепти традиційних культів. На сьогодні, окрім материкового Китаю, йому поклоняються в Сінгапурі, на Тайвані та в китайських діаспорних кварталах. На території Гонконгу грабіжники поклоняються чорній іпостасі Гуань-ді. Цікаво, але його біла іпостась поширює заступництво на їхніх супротивників – поліцейських. По іншій версії, йому поклоняються представники Тріад. Між іншим, бандити китайської мафії вірять в містичну силу цифри «три», адже в честь її вони і названі. Звання в тріадах також позначається цифрами, адже згідно нумерології давнього Китаю вони мають сакральну силу.

«Квартала» і «Хади Такташ». На території Татарстану (Російська Федерація) ще в кінці існування СРСР виникли дані дві злочинні організації. В 1990-ті був час їх найбільшого процвітання, і не тільки в себе на батьківщині. Одначе, на початку 2000-их обидві банди, принаймні частково, стали позиціонувати себе, як ісламські групи. Так, бізнесмени мусульманського віросповідання мали платити злочинцям закят – податок, що використовується для поширення магометанства, а також для потреб бідних. А от немусульманам приходилося заплатити джизью, або «податок невірних». Виходив такий собі шаріат, але в явно кримінальній формі. Причина була в тому, що радикальні, а місцями – нелегальні, мусульмани-салафіти почали вербувати собі вірних із числа ув’язнених. Салафітські бандити складалися не лише із татар, а включали і росіян, що прийняли іслам. На даний час, обидві банди не активні.

Російські кліки.

Загально відомо, що російські злочинці доволі багато жертвували і жертвують на церковне життя, особливо в 1990-х та і на початку 2000-х. До прикладу, серед багатьох жертводавців – ктиторів – московського храму Христа Спасителя, були кримінальні авторитети. Особливо вирізняються «лихі дев’яності», коли «братки» носили масивні хрести на золотих ланцюгах, і проводили яскраві церковні похорони вбитих в кримінальних розбірках.

Згідно тверджень кандидата психологічних наук і дослідника злочинного світу – Олега Мальцева – можна навіть говорити про окрему релігію, як «вера воровская». Остання має свій пантеон богів з верховним чоловічим божеством «Магим».

В масовій культурі тату пострадянських кримінальників найчастіше асоціюються із куполами чи церквами, але, одначе, це не визначає їх приналежність до конкретної кліки. Серед кланових татуювань російських, і не тільки, злочинців можна знайти, як хрест з короною і вензелями, а також масті гральних карт всередині хреста. Але найбільш поширенішим знаком, що ідентифікує їх серед інших мафій, це зірка із вісьмома кінцями, що символізує вірність «кодексу злодія». На кінець, можна згадати легенду російського блатного шансону – Михайла Круга із піснями, що говорять самі за себе: «Золотые купола» і «Исповедь» («Отпусти мне батюшка грехи…»).

Італійські мафії.

Дослідники мафіозних угрупувань із Італії особливо відзначають їх виражену релігійність. Так в XIX ст., під час секуляризації в Італії, особливо сицилійський клан встав на сторону Ватикану. Ще в 90-ті мафіозі з розмахом відзначали релігійні свята, брали активну участь в процесіях (носили на плечах статуї великомучеників), а пожертви на церкву були обов’язковими для них. Ватикан до того часу відносився до мафії із поблажливістю, як до грішників, які каються. Одначе, вже папа Іван Павло ІІ виніс гостре засудження – інвективу – проти італійських злочинів.

Початково слово «мафія» було використано лише до сицилійців. Вихідці із інших національностей та, навіть, інших італійських регіонів, не мали права називатися мафіозі. В минулому були священні ритуали посвяти через змішення крові учасників. Варто згадати і омерту – священний закон кругової поруки, порушення якого має каратися смертю.

В питанні тату релігійного походження, чи не найбільш вираженими є угрупування Ндрагента. Мафія із регіону Калабрі вважає архангела Михаїла своїм заступником, що став їх символом. До того ж, кожний їх кримінальний ранг має свого святого покровителя.  А от, коли мафіозі отримує статус «євангеліє», то отримує татуювання у вигляді хреста. Їх обряд посвячення має релігійну назву: «хрещення». Кожного року лідери калабрійської мафії в храмі відзначають свято місцевої Богоматері.

         P.S. Як бачимо «релігійність» злочинців не має зв’язку із конкретними конфесіями чи націями, а несе міжконфесійний та космополітичний характер. Безперечно, кримінальна версія релігії не дискримінує традиційної релігії. Адже, бузівірська інтерпретація не може опоганити саму суть релігії, бо, на моє переконання, майже всі вірування – це, початково, заклик до взаємодопомоги та взаємоповаги. Не треба забувати, що зовнішнє, а саме культурно-ритуальне слідування, не дає внутрішнього морального росту. Віруючим варто визнати, що майже всі релігії наповненні історіями розкаянням розбійників. Виникає неприємний, з етичної точки зору, порочний круг: покаявся і знову грішити. Зі даних сучасної статистики відомо, що як в американських, так і в російських,  тюрмах відсоток в’язнів, що ідентифікують себе, як віруючі, вищий, аніж відсоток віруючих у суспільстві загалом. А от самоідентифікація, як «атеїст», куди менша, особливо в США. Одначе, хоч і невіруючий, повинен заперечити в прагматичному плані: без релігійних табу, хоч і поверхнево зрозумілих, кримінальний світ був би жорстокішим.

Дмитрук Андрій

ДЖЕРЕЛА:

https://www.ukrrudprom.com Бандитская вера [Борис Фаликов]

https://novomarusino.ru Как выглядят самые жестокие и опасные бандиты латинской америки. Америка бандитская;

http://www.synologia.ru Гуань-ди [Рифтин Б.Л.]

https://taipanorama.tw Многоцветный праздник фонарей

https://kulturologia.ru 10 культов и религий, которые и сегодня существуют в преступном мире

http://a.mospravda.ru Какому богу молится мафия? [Кирилл Артюхов]

https://www.078.com.ua Метка мафии

https://document.wikireading.ru Тайные общества и секты (Культовые убийцы, масоны, религиозные союзы и ордена, сатанисты и фанатики) [Макарова Н. И.]

https://www.ng.ru Братки-мусульмане [Глеб Постнов]

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *