Ім’я демона Абаддон з івриту перекладається як “винищування”, в грецькій міфології його називають Аполліон. Є уособленням чистої руйнівної енергії. Руйнівна сила і судження про зло – поняття відмінні між собою. Аббадон не відбирає жертв з числа тільки праведників або тільки грішників, сила руйнування косить всіх. Іноді демон винищення діє в благих цілях. Щоб творити нове, необхідно зруйнувати все старе. У сучасному трактуванні, Аббадона можна вважати духом еволюції.

Перша згадка демона звучить як “аваддон” і з’являється на сторінках Старого Завіту. Цим словом позначають не особистість, а поняття – могилу, бездонну яму пекла, сховище мертвих душ – шеол. Та частина пекла, куди відправляються всі мертві, незалежно від своїх діянь на землі, і носить назву Аваддон.

Демон Аббадон. Хто такий Аббадон ?

У Новому завіті образ Аббадона набуває явно негативного забарвлення, він згадується як ангел безодні і цар полчищ сарани. Тут Аббадон не тільки дух руйнування і занепаду, а й головний військовий радник Сатани. За наказом Диявола в кінці часів демон направить на людей ненажерливих комах з людськими обличчями і жіночим волоссям. Вони будуть п’ять місяців поїдати все живе на землі.

Саме як могутній полководець диявольської армії увійде Аббадон в культуру середньовіччя і літературу нового часу. Він розв’язує війну, не щадить нікого – ні грішників, ні праведників. Тому іноді йому приписують божественну природу. Він  ангел-серафим, за велінням Господа, провідний душі померлих в Судний день. Гравюри зображували його з крилами кажана, зі спотвореним людським виглядом і гострими кігтями.

У нових релігійних текстах Аббадон не демон, а караюча іпостась Сина Божого, гідна молитов і шанування.

Іван Гудзенко