Французькі війська увійшли до міста 12 травня, однак ситуація виявилася складнішою, ніж очікувалося. Мости через Дунай були зруйновані, а австрійська армія зайняла вигідні позиції на протилежному березі. Повноводний Дунай перетворювався на серйозну перешкоду, яка унеможливлювала швидке просування французів.
Переправа через Дунай і початок бою
Щоб змінити стратегічну ситуацію, Наполеон вирішив здійснити ризиковану переправу через річку нижче Відня, де численні острови розбивали течію на вузькі протоки. У ніч з 20 на 21 травня французький авангард почав форсування. Однак австрійці діяли рішуче. Війська Карла атакували французів між селами Асперн та Есслінг. Бої носили надзвичайно запеклий характер: обидві сторони кидали у бій резерви, намагаючись втримати контроль над переправою.
Поразка французької армії
22 травня 1809 року французькі сили зазнали серйозної невдачі. Переправа виявилася нестабільною — мости руйнувалися під натиском течії та австрійських атак. Французькі частини опинилися розділеними, що значно послабило їхню боєздатність. Втрати були величезними: французька армія втратила щонайменше 20 тисяч осіб, тоді як австрійці — близько 23 тисяч. Хоча обидві сторони зазнали значних втрат, стратегічна перевага залишилася за австрійцями.
Повстання в Тіролі та роль Андреаса Гофера
На тлі воєнних подій у Центральній Європі спалахнуло народне повстання в Тіролі. Місцеве населення виступило проти баварського правління, підтримуючи Габсбургів. Лідером цього руху став Андреас Гофер — харизматичний народний ватажок і символ опору. Попри початкові успіхи французьких союзників, ситуація швидко змінилася. Уже через тиждень після битви під Асперн-Есслінгом сили Гофера зуміли повернути Інсбрук. Повстанці утримували контроль над регіоном протягом кількох місяців, перетворивши Тіроль на осередок антифранцузького спротиву.
Битва під Асперн-Есслінгом і тірольське повстання стали важливими поворотними моментами кампанії 1809 року. Вони засвідчили, що навіть у період свого найбільшого піднесення Наполеон стикався з серйозними труднощами — як на полі бою, так і в тилу.
Поразка на Дунаї не стала остаточною катастрофою для Франції, однак вона змінила психологічний баланс у Європі. Держави, які раніше остерігалися відкритого протистояння з Наполеоном, отримали доказ того, що його можна зупинити.
Водночас постать Андреаса Гофера стала символом народного спротиву імперській владі. Його боротьба увійшла в історію як приклад того, як локальний рух може вплинути на ширший геополітичний контекст.
Іван Гудзенко
