Біоетика – широке поняття  науки,  яка займається дослідженням  проблем соціального, медичного, соціально-правового, екологічного  характеру,  що  відносяться до  живих організмів  планетної   екосистеми.   У більш вузькому  значенні, біоетикою  необхідно  називати  увесь перелік  проблем етичного змісту, які виникають  при   контактного процесі  лікаря з пацієнтом.

Саме ж поняття «біоетика»  у 1969 році  увів   американський онколог, біохімік Поттер для того, щоб позначити  етичні  проблеми,  які найчастіше  виникають  як потенційна небезпека  людського виживання  у сучасному світі.  Вперше  термін «біоетика» згадується  у 1971 році в одному із медичних журналів.  В американській  енциклопедії  біоетика визначається як систематичне дослідження  моральних параметрів, тобто  оцінки, рішень, поведінки  в досягненнях  біологічної та медичної науки (Encyclopedia of Bioethics, том 1, с.21).

Для   біомедичної  етики  першоступеневе значення   відводиться  темі  відношення до людського життя та смерті, сюди  відносяться  найбільш гострі  та актуальні проблеми: аборт, евтаназія,  трансплантологія,  генна інженерія, клонування, сурогатне материнство і тому подібне.

 Аборт – переривання  вагітності,  розвитку ембріона  протягом  двадцяти двох тижнів.  Питання  допущення  аборту  зазвичай  вирішують  на законодавчому рівні, в тім  вирішують його в різних країнах по – іншому, враховуючи світський, релігійний  характер  держави.  Православні, католики, буддисти, індуїсти, мусульмани виступають проти  втручання  медицини  і зашкодженню  життю людини. В інших світських країнах  аборт дозволений,  адже  жінка  має повне право  розпоряджатися  своїм тілом та організмом.  Тільки в момент з’явлення  на світ, нова особистість  володіє правами.

Евтаназія –  припинення життєдіяльності  людини  в момент її  відключення від апарату живлення, задля позбавлення  пацієнтом  фізичних  страждань,  які лікуванню не піддаються  за наявності  медичних  методів та засобів.

Трансплантологія –  пересадка  важливих  органів, що здійснюється  за добровільною  згодою пацієнта,  дозволом родичів. Найчастіше  вдаються  до пересадки органів з померлої людини.  Чим  швидше  відбудеться трансплатнація  донора, тим вищими  та успішними будуть шанси  в операції.

Клонування – процес  створення  нового виду (прототипу), за рахунок  використання  ембріональних тканин (стовбурні клітини у пацієнта або ж бластоцисти) ДНК людини. В одних країнах  забороняється використовувати абортативний матеріал, тоді ж як в інших  дозволяються вирощені тканини.

Клінічні випробування («піддослідний кролик») –  перевірка  випробувань лікарських препаратів  на тваринах з метою лікування  пацієнтів. Необхідно зазначити,  що  клінічне випробування  не  може проводитися  над пацієнтом, тільки при  умові «інформаційної згоди»  його ж самого чи волонтера.

Сурогатне материнство – процес запліднення  яйцеклітини  шляхом медичного втручання і виношування  ембріона  не  матір’ю, яка  не може народити, а сурогатом.  В Німеччині  сурогатне материнство  заборонене, а в  Росії та Україні – дозволяється. Тобто кожна   країна  має особливості у  своєму законодавстві, стосовно нормування такої  практики.

Євгеніка – практика, завдяки якій покращується  духовне і фізичне здоров’я людини (практика планування сім’ї). Поняття «євгеніка»  введено з 1883 року англійським науковцем  Френсісом  Гальтоном.

Вадим Підосичний