Моральною нормою  слід  вважати  таке  правило  людської  активності, сформульованої  розумом людини  на  базі  моральних  цінностей.   В етиці ці норми  розглядаються  як важливий  елемент моральності.   Однією із важливих соціальних функцій, з якою пов’язують  норми  є регулятивна функція  моралі.  Важливу роль  ці норми  відіграють  не лише  в моралі,  а й  політиці, релігії.   Власне  нормою  ми називаємо  визначену вимогу до  суб’єктивної  поведінки з реалізації  цінностей.  Необмеженою  кількістю є моральні норми та принципи.

Принципами називаються  загальні  норми. Виникла  проблема  відбору  значних принципів. Не менш важливе місце в моральності  повинні займати  загальнолюдські  принципи:  шанування батьків,  не вчинити шкоди  життю,  не  вчинення злодіяння,  неправдиве  свідчення на людину.  Загальнолюдським  принципом моралі  залишається  «золоте правило»: «Віднесись до іншої людини так,  як би ти бажав, щоб вона  відносилась до тебе».  Широко значення  набув  принцип християнської моралі з таким формулюванням: «Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, творіть благо  тим, хто ненавидить вас і моліться  за  тих, хто ображає та гонить вас».

Відрізнена  особливість  моральних норм  – припущення   особливого     суб’єкту, який  характеризується  чистим мотивом,  що заставляє  суб’єкта  піднятися  над обставинами;  зробити  прорив  умов,  необхідних зав’язків, які обплутують  даний  суб’єкт. 

Моральні норми  мають всезагальний характер,  який  повернений до людей.  Також  в моралі  спостерігається  тотожність  суб’єктів  та об’єктів,  тобто  норма,  яка пропонується  суб’єктом  для  об’єкта і є обов’язковою.   Моральні норми  характеризують як поза інституційні.  

Накладання  санкцій  у виконанні або ж порушенні  моральних  норм  здійснюються  не  соціальними правовими  інститутами, де функція належить державі,  а моральною свідомістю  суб’єкта  та громадською  думкою.  Багато моральних  норм та принципів  поділяють  на вимоги  та  заборони . Вимоги бувають  двох  видів: зобов’язання   та  природні  обов’язки. Природні  обов’язки  можуть бути позитивними  та негативними. Заборони  діляться на  байдужі, адіафорні.            

Вадим Підосичний