треба перш за все ним володіти
Аристотель
Серед якостей, якими визначається цінність людини, одне з перших місць посідають її моральні якості: доброта, милосердя тобто людяність. «Дві речі поповнюють душу завжди новим і дедалі сильнішим здивуванням і благоговінням, — писав І.Кант, — чим частіше й довше ми думаємо про них, — це зоряне небо над нами і моральний закон всередині нас».
Й справді, чи не найбільше диво в людині — її духовність, здатність у своїх думках, поняттях та ідеях « виходити» за межі свого безпосереднього існування, носити в собі всесвіт, створювати в своїх мріях «ідеальний світ», оцінювати свої вчинки як справедливі чи несправедливі, гідні чи не гідні, добрі чи злі.Серед багатьох людських якостей, які характеризують не тільки духовний світ, але й вчинки людини є людяність. Яким би жорстоким і несправедливим не був по відношенню до людини світ, якою б важкою не була її доля, саме доброта і милосердя, якщо вони зустрілися на її шляху, дозволяють їй вижити, знайти в собі сили, щоб долати незгоди життя, і навпаки: зло, ненависть, жорстокість, якщо вони знаходять місце в людських відносинах, здатні скалічити долю багатьох людей, знівечити їх життя.
На мою думку, в основі людяності лежить спорідненість людини з людиною. Усі ми — люди – зв’язані між собою. І якщо боляче або зле комусь одному із нас, то цього не можуть не відчути інші. Бо людина, як писав англійський поет Джон Донн, це не острів, а частина материка. І якщо обвалиться в море навіть краєчок суші – меншим стане весь материк.
Існує точка зору, що усі люди народжуються добрими від природи. І багато з нас творять добро тому, що не можуть чинити інакше. Інші ж, зустрівшись з труднощами життя або несправедливістю, стають жорстокими, озлоблюються. Саме усвідомлення своєї нерозривної єдності з іншими людьми, вміння поставити себе на їхнє місце може допомогти їм зрозуміти необхідність бути добрим і милосердним, а не злим і жорстоким .
Часто умови життя або обставини змушують людину думати тільки про себе. Ось і сьогодні, вступаючи в ринкові відносини, багато людей думає лише про те , як вижити. Труднощі і незабезпеченість , з якими вони стикаються, породжують невпевненість у завтрашньому дні, озлоблюють людей, роблять їх більш егоїстичними і черствими. Але подивимося навколо: скільки ще є людей – сиріт, пенсіонерів, калік, які потребують нашої допомоги . То невже ми зможемо бути щасливими , якщо буде у нас що їсти й пити, а вони будуть голодними? Невже кусок ковбаси чи модна ганчірка стануть для нас дорожчими людяності і людської гідності? Хочеться вірити, що людина, у якої є хоч крихітка духовності, не перестане в цих умовах бути доброю і милосердною. Бо навіть у важкі часи завжди знаходилися люди, які не переставали бути добрими і милосердними. Невже ми гірші за них?
Тож, люди на землі!
Спішіть добро творити,
Щоб нам не згинути у морі зла,
Щоб кожен міг серед краси прожити
У царстві справедливості й добра!
Юсова Олена
Сумська область, місто Ромни
