Вчинок є основною моральною поведінкою. Вчинок несе собою дію, яка може мати позитивну або негативну соціальну оцінку. Соціальні оцінки, які дають людським вчинкам не завжди є об’єктивними, а тому існують оціночні критерії . Можна назвати кілька факторів аналізу людської поведінки, а саме:
- мотиви поведінки;
- наслідки вчинків;
- реальність, в якій здійснився вчинок;
- засоби досягнення мети
Стосовно мотивів поведінки можна сказати, що їх насправді є багато, але вони не неоднозначні. Шляхетні та моральні мотиви, що скеровують людину інколи приводять її до не досить гарних вчинків. Наслідки враховуються тоді, коли людині виносять оцінки за її вчинок.
Один і той самий вчинок людина може зробити як для суспільного значення або ж догани зі сторони суспільства. Моральною поведінкою заперечується можливість використання будь-якої мети, щоб досягти бажаний результат, оскільки такі дії досить часто приводять до розвитку егоїзму та нездорового індивідуалізму в самій людині.
Моральна поведінка визначається через рівень моральної особистості як системи цінностей та духовних людських прагнень. Факторами такої поведінки зазвичай стають моральні індивідуальні переконання з рівнем культурного розвитку та вольового настрою. Моральна поведінка визначається індивідуальним життям, втілюючи поняття добра і зла, справедливості та щастя завдяки системі вчинків в простій життєвій ситуації. Передбачає також волю вибору та людської креативності з однієї сторони, обмеження рамками правил та норм загальноприйнятих в суспільстві. Моральна поведінка припускає вирішення проблем вибору між особистими прагненнями людини та соціальними вимогами.
Вадим Підосичний