Монотеїзм

monoМонотеїзм (від грецького «єдиний бог») – релігієзнавче, філософське теологічне поняття,що означає віру в одного – єдиного Бога,що принциповим чином виключає віру в будь яких інших богів .

В релігієзнавчому плані монотеїзм найбільш повно втілений  в іудаїзмі, християнстві, ісламі а також виразно проявляється в зороастризмі та деяких різновидах індуїзму.

Монотеїстичні релігії – це релігії,які мають засновників . Для них принципове значення має віра в те,що вони конструйовані на основі Божого одкровення. Деякі релігієзнавчі теорії виходили із тезису про те,що монотеїзм, як віра в одного вищого бога, був першопочатковою формою та витоком різних релігій. До числа найбільш відомих належить концепція  «прамонотеїзму» В.Шмідта. Інші теорії  оголошували монотеїзм завершенням еволюції релігійного  життя людини.

Як теологічне так і філософське поняття «монотеїзм»  у змістовому плані за своєю сутністю  співпадає із поняттям «теїзм» . Певну інновацію  у розгляд  монотеїзму додав Гегель,у якого монотеїзм протиставлений не політеїзму, а пантеїзму. Але теїзм отримує свою специфікацію в кожній з релігій ,які належать до  монотеїстичних.

портал ФІР