Перед розглядом, зазначу, що не буду розглядати питання, що не несуть, як такої небезпеки, як-то одностатеві шлюби (бо 3% такі від природи і ніщо їх не змінить). А також питання, які мають дуже великі ризики, як-то : носіння важкої зброї, евтаназія по немедичних причинам, важкі наркотики, публічний секс в публічних місцях, аборти на пізніх строках. Так, як вони порушують фундаментальні правила існування соціуму та є крайностями, самі по собі. Між іншим, буду робити відсилання на такі речі, як пияцтво, аборти на ранніх стадіях, та порнографія, які теж забороняються чи заборонялися.
І. МІНУСИ ДЕЛЕГАЛІЗАЦІЇ
- Криміналізація не зменшує попит, а відтак і пропозицію.
Завжди і кругом будуть вживати речовини, що впливають на психіку; та користуватися послугами повій. Наприклад, значне обмеження для абортів Сталіном не зменшило їх кількість в СРСР, але лише збільшило кількість їх нелегальну частку.
- Делегалізація в законодавстві сприяє зростанню криміналізації в суспільстві.
Так, як держава не займається, тим чи іншим питанням, то ними займуться організований кримінал. Наприклад, «сухий» закон в США призвів до того, що у часи Великої Депресії етнічні банди переросли в етнічні мафії, дякуючи кришуванню над виробництвом та збутом алкоголю.
- Криміналізація породжує криміналізацію державних структур.
Правоохоронні органи поряд із боротьбою із забороненим, починає (її нечесна частина) займатися і її кришуванням. Наприклад, в пострадянських країнах міліція/поліція покриває проституток.
- Делегалізація провокує до порушень прав і свобод «працівників».
Люди, які безпосередньо задіяні у виробництві чи наданні послуг, безсиллі перед криміналом та агресивними клієнтами. Наприклад, справа із легкими наркотиками в латинській Америці, окрім Колумбії.
- Криміналізація приносить погіршення якості та безпеки даних товарів чи послуг.
Так, як держава не регулює ці сфери, то в результаті отримуємо наркотовари із небезпечним вмістом наркотичної речовини, повій із венеричними хворобами та смертоносні нелегальні аборти. Наприклад, канабіс був в менших концентраціях, аніж після гонінь на хіпі в США; або «напівсухий» закон Горбачова призвів до отруєнь неякісним алкоголем.
- Делегалізація може призвести до підвищення агресії.
Люди, не маючи способу «розслабитися», можуть перейти до злодіянь. Наприклад, в країнах із шаріатом, і відповідно забороною порнографії та алкоголю, є вищий відсоток сексуальної агресії щодо жінок.
- Криміналізація позбавляє фінансових надходжень.
А це в першу чергу податки, які можна спрямувати на вирішення суспільних проблем. Тоді, як вони осідають в кишенях мафії та корумпованої правоохоронної системи. Наприклад, фінансові втрати США в часи «сухого» закону на фоні зростання доходів Канади за рахунок контрабанди випивки.
Підвисновок : випускаючи із цих сфер закон – ми запрошуємо туди беззаконня.
ІІ. МІНУСИ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ.
- Декриміналізація не ліквідовує тіньовий сектор.
Те, що держава легалізує те чи інше, не означає, що кримінальні структури зразу ж перейдуть працювати під закон. Причини тому: і фінансові втрати, і життя по правилах, та й збоченні нахили клієнтів не задовольниш. Наприклад, в американських штатах де дозволена проституція, нелегальні борделі нікуди не ділися.
- Легалізація не призводить до повного узаконення.
Між іншим, декриміналізація часто-густо йде на пару із «сірим» (напівлегальним) бізнесом. Та й кришування легальних закладів криміналом не завжди зникає. Наприклад, хоч в Нідерландах бари-курильні легальні, але джерела надходження товару – не дуже; або ж, там же, борделі офіційно платять за одну кількість повій, а по факту мають їх більше.
- Декриміналізація не ліквідовує негативний вплив небезпечних товарів чи послуг.
Ніколи не треба забувати, що предмет легалізації завжди зачіпає питання здоров’я чи навіть самого життя. Легалізований наркотик теж веде до залежності, а сексуальні легалізації теж ведуть до руйнування сім’ї. Наприклад, незважаючи на законність порнографії в США, Бразилії чи Японії, рівень самогубств серед порноакторів є все-таки значно вищим, ніж по країнам; або ж, евтаназія в Нідерландах також вчиняється і по злочинній змові рідних хворого та безчесних лікарів.
- Легалізація не завжди зменшує негативний вплив.
На перших порах може вилитися в зростанні руйнівних наслідків, або породити нові проблеми. Наприклад, в Прибалтиці спочатку легалізація зброї збільшила кількість вогнепалів, а також опосередковано вплинуло на зростання злочинності; або ж, в штатах, де легалізована зброя, там більше самогубств чи її спроб вчинениних тією ж легалізованою домашньою зброєю.
- Декриміналізація сприяє де десоціалізації населення, і, як наслідок, протирічить гармонійному розвитку людини.
Зацикленість на своїх цьогосекундних вульгарних насолодах призводить до соціальної апатії. Таким людям стає байдуже до несправедливості в суспільстві. Це рано чи пізно призводить до гальмування суспільного прогресу. Наприклад, вседозволеність у Римській Імперії призвела мало не до фізичного виродження населення.
Підвисновок : не завжди легалізація мінімізовує негативні наслідки, і тим більше не вирішує всіх проблем.
ІІІ. ПЛЮСИ ДЕЛЕГАЛІЗАЦІЇ.
- Криміналізація інколи рятує суспільство від фізичного виродження.
Не так вже і рідко, люди настільки деградують в потуранні своїм невисоким бажанням, що держава змушена діяти крайніми методами. Наприклад, християнська церква, що діяла у варварських державах, що виникли на уламках Римської Імперії; або ж, сталінська делегалізація, чи скоріше, боротьба з моральним виродженням НЕПу (мається на увазі масові проституція, пияцтво та наркоманія).
- Агресивна делегалізація підриває кримінальні структури.
Як бачимо із негативів легалізації, нерідко буває, що кримінал кришує, хоч і в меншій мірі, подібний бізнес. Як наслідок, держава, при наявності політичної волі, йде на різкі обмеження. Наприклад, заборона проституції в повоєнній Японії підірвало якудзу.
- Криміналізація може переводити увага на позитивні сторони життя, а отже і сприяти прогресу.
Людям не обов’язково переходити на агресію, якщо їм чогось не вистачає. В житті є багато інших, хороших речей, як-то саморозвиток. Наприклад, антиалкогольна компанія часів перебудови призвела до бебі-буму.
Підвисновок : делегалізація інколи є доречною.
ДАЛІ БУДЕ
Дмитрук Андрій
