Історія філософії, Політична філософія        04 Квітня 2017        910         Прокоментуй!

ЛЕГАЛІЗУВАТИ ЧИ НІ ? (частина 1)

В останні десятиліття постала актуальна проблема : чи варто узаконювати діяльність, яка приносить потенційну небезпеку для суспільства ? Мається на увазі наступне : легкі наркотики, проституція, порнографія, евтаназія по медичним причинам, носіння легкої зброї, публічний секс в закрититих місцях. Є дві протилежні відповіді : ствердне так – від лібералів та лібертіанців, і ствердне ні – від консерваторів та традиціоналістів. Я спробую, уникаючи крайностей, коротко знайти плюси і мінуси обох позицій, та запропонувати своє рішення.

ЛЕГАЛІЗУВАТИ ЧИ НІ ? (частина 1)

Перед розглядом, зазначу, що не буду розглядати питання, що не несуть, як такої небезпеки, як-то одностатеві шлюби (бо 3% такі від природи і ніщо їх не змінить). А також питання, які мають дуже великі ризики, як-то : носіння важкої зброї, евтаназія по немедичних причинам, важкі наркотики, публічний секс в публічних місцях, аборти на пізніх строках. Так, як вони порушують фундаментальні правила існування соціуму та є крайностями, самі по собі. Між іншим, буду робити відсилання на такі речі, як пияцтво, аборти на ранніх стадіях, та порнографія, які теж забороняються чи заборонялися.

І. МІНУСИ ДЕЛЕГАЛІЗАЦІЇ

  1. Криміналізація не зменшує попит, а відтак і пропозицію.

Завжди і кругом будуть вживати речовини, що впливають на психіку; та користуватися послугами повій. Наприклад, значне обмеження для абортів Сталіном не зменшило їх кількість в СРСР, але лише збільшило кількість їх нелегальну частку.

  1. Делегалізація в законодавстві сприяє зростанню криміналізації в суспільстві.

Так, як держава не займається, тим чи іншим питанням, то ними займуться організований кримінал. Наприклад, «сухий» закон в США призвів до того, що у часи Великої Депресії етнічні банди переросли в етнічні мафії, дякуючи кришуванню над виробництвом та збутом алкоголю.

  1. Криміналізація породжує криміналізацію державних структур.

Правоохоронні органи поряд із боротьбою із забороненим, починає (її нечесна частина) займатися і її кришуванням. Наприклад, в пострадянських країнах міліція/поліція покриває проституток.

  1. Делегалізація провокує до порушень прав і свобод «працівників».

Люди, які безпосередньо задіяні у виробництві чи наданні послуг, безсиллі перед криміналом та агресивними клієнтами. Наприклад, справа із легкими наркотиками в латинській Америці, окрім Колумбії.

  1. Криміналізація приносить погіршення якості та безпеки даних товарів чи послуг.

Так, як держава не регулює ці сфери, то в результаті отримуємо наркотовари  із небезпечним вмістом наркотичної речовини, повій із венеричними хворобами та смертоносні нелегальні аборти. Наприклад, канабіс був в менших концентраціях, аніж після гонінь на хіпі в США; або «напівсухий» закон Горбачова призвів до отруєнь неякісним алкоголем.

  1. Делегалізація може призвести до підвищення агресії.

Люди, не маючи способу «розслабитися», можуть перейти до злодіянь. Наприклад, в країнах із шаріатом, і відповідно забороною порнографії та алкоголю, є вищий відсоток сексуальної агресії щодо жінок.

  1. Криміналізація позбавляє фінансових надходжень.

А це в першу чергу податки, які можна спрямувати на вирішення суспільних проблем. Тоді, як вони осідають в кишенях мафії та корумпованої  правоохоронної системи. Наприклад, фінансові втрати США в часи «сухого» закону на фоні зростання доходів Канади за рахунок контрабанди випивки.

Підвисновок : випускаючи із цих сфер закон – ми запрошуємо туди беззаконня.

ІІ. МІНУСИ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ.

  1. Декриміналізація не ліквідовує тіньовий сектор.

Те, що держава легалізує те чи інше, не означає, що кримінальні структури зразу ж перейдуть працювати під закон. Причини тому: і фінансові втрати, і життя по правилах, та й збоченні нахили клієнтів не задовольниш. Наприклад, в американських штатах де дозволена проституція, нелегальні борделі нікуди не ділися.

  1. Легалізація не призводить до повного узаконення.

Між іншим, декриміналізація часто-густо йде на пару із «сірим» (напівлегальним) бізнесом. Та й кришування легальних закладів криміналом не завжди зникає. Наприклад, хоч в Нідерландах бари-курильні легальні, але джерела надходження товару – не дуже; або ж, там же, борделі офіційно платять за одну кількість повій, а по факту мають їх більше.

  1. Декриміналізація не ліквідовує негативний вплив небезпечних товарів чи послуг.

Ніколи не треба забувати, що предмет легалізації завжди зачіпає питання здоров’я чи навіть самого життя. Легалізований наркотик теж веде до залежності, а сексуальні легалізації теж ведуть до руйнування сім’ї. Наприклад, незважаючи на законність порнографії в США, Бразилії чи Японії, рівень самогубств серед порноакторів є все-таки значно вищим, ніж по країнам; або ж, евтаназія в Нідерландах також вчиняється і по злочинній змові рідних хворого та безчесних лікарів.

  1. Легалізація не завжди зменшує негативний вплив.

На перших порах може вилитися в зростанні руйнівних наслідків, або породити нові проблеми. Наприклад, в Прибалтиці спочатку легалізація зброї збільшила кількість вогнепалів, а також опосередковано вплинуло на зростання злочинності; або ж, в штатах, де легалізована зброя, там більше самогубств чи її спроб вчинениних тією ж легалізованою домашньою зброєю.

  1. Декриміналізація сприяє де десоціалізації населення, і, як наслідок, протирічить гармонійному розвитку людини.

Зацикленість на своїх цьогосекундних вульгарних насолодах призводить до соціальної апатії. Таким людям стає байдуже до несправедливості в суспільстві. Це рано чи пізно призводить до гальмування суспільного прогресу. Наприклад, вседозволеність у Римській Імперії призвела мало не до фізичного виродження населення.

Підвисновок : не завжди легалізація мінімізовує негативні наслідки, і тим більше не вирішує всіх проблем.

ІІІ. ПЛЮСИ ДЕЛЕГАЛІЗАЦІЇ.

  1. Криміналізація інколи рятує суспільство від фізичного виродження.

Не так вже і рідко, люди настільки деградують в потуранні своїм невисоким бажанням, що держава змушена діяти крайніми методами. Наприклад, християнська церква, що діяла у варварських державах, що виникли на уламках Римської Імперії; або ж, сталінська делегалізація, чи скоріше, боротьба з моральним виродженням НЕПу (мається на увазі масові проституція, пияцтво та наркоманія).

  1. Агресивна делегалізація підриває кримінальні структури.

Як бачимо із негативів легалізації, нерідко буває, що кримінал кришує, хоч і в меншій мірі, подібний бізнес. Як наслідок, держава, при наявності політичної волі, йде на різкі обмеження. Наприклад, заборона проституції в повоєнній Японії підірвало якудзу.

  1. Криміналізація може переводити увага на позитивні сторони життя, а отже і сприяти прогресу.

Людям не обов’язково переходити на агресію, якщо їм чогось не вистачає. В житті є багато інших, хороших речей, як-то саморозвиток. Наприклад, антиалкогольна компанія часів перебудови призвела до бебі-буму.

Підвисновок : делегалізація інколи є доречною.

ДАЛІ БУДЕ

Дмитрук Андрій

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Рубрики
Ми у Facebook