Провідним положенням у філософії Платона є констатування безсмертної душі. І заява про це не була «порожнім звуком», а ним доведена. На його думку як суспільство так і душа складається з таких трьох частин як мудрість, захоплення, лють або гнів. Душа — людський фактор та істинний базис, є суттю та життям тіла — вічної частини завдяки якій безсмертна людина. Сутність душі є правильною та чистою силою пізнання, розуму. Мали місце у вченні про душу релігійні та маральні етапи. До моменту не народження людини душа, — як стверджує Платон здатна споглядати світ ідей. А те, що було до народження згадане в період земного життя, філософ стверджує, що то є доказом безсмертної душі, а смерть – перехід з одного світу до іншого.
У вченні про державу Платон виділяє важливі фракції душі: розум, чуття, бажання. Чуттям і бажанням оперує розум. Співвідносно такій гармонії людина повинна займати своє положення. Далі йде поділ Платоном людей на розумних, емоційних та чуттєвих, залежно від домінуючої фракції в людині.
Якщо переважаючим є розум, відповідно такі люди , що прагнуть до вищих благ повинні стати правителями ідеальної держави. Емоційних людей відрізняє хоробрість та мужність, це стосується тих, які піклуються про захист держави . Чуттєвим люди здатні до фізичної праці. Тобто це означає, що головними керівниками в ідеальній державі Платона мають бути люди, які оперують мудрістю – філософи, другими за ними слідують ті, в яких переважають емоції – воїни і нарешті третіми, в яких переважає чуття – люди своєї відданої праці, а це в основному ремісники, торговельники, землероби.
Для таких людських типів має існувати міра і нічого окрім неї бути не може. Ідеальною державою необхідно вважати те, що є вищим за все, що існує на планеті. Але впорядкування такої ідеальної держави навряд чи є можливим, оскільки відсутній ідеальний правитель, а люди самі по собі не досконалі.
Платон наче «дивився у воду» , подаючи стан речей матеріального світу у тому вигляді, в якому вони існують , перед світом відкривається справжня об’єктивна картина реальності.
Пегас