Вивченням міфології займались видатні вчені: етнограф Е. Тайлор, соціолог Е. Дюркгайм, етнолог, філософ К. Леві Строс, Дж. Фрезер та інші. Які внесли величезний внесок в розуміння міфу. Що ж таке міф?
Лосєв А.Ф. філософ і філолог, професор, доктор філологічних наук. стверджує що міфи це не ідея і не поняття. Міф – не ідеальне буття це саме життя. Для міфічного суб’єкта (носія міфу) це справжнє життя зі всіма страхами надією переживаннями. Міф – не ідеальне буття, а тілесна дійсність.
Міфи англійський історик та етнограф 19 століття Е. Тейлор розглядає як результат намагання людини дати пояснення тій чи іншій події. Це намагання вчений вважає не продуктом вищої цивілізації, а характерною рисою людського роду яка проявляється на найнижчих ступенях розвитку культури. [2] Міфи це своєрідна генетична пам’ять людства і кожного народу зокрема. Міф це дитинство людства. З міфу виростає наука релігія та філософія. Історично першим типом світогляду був саме міфологічний.
Міф не є витвором або предметом чистої думки. Згідно з німецьким філософом та психологом Вільгельмом Вундтом в основі міфу лежить афективний корінь. Міф є завжди виразником життєвих потреб та бажань людини. В міфі немає нічого випадкового, непотрібного, фантастичного чи вигаданого. Це справжня і максимально конкретна реальність. Міф не вигадка. Він має чітку структуру і є логічно і насамперед діалектично необхідною категорією свідомості та буття. Міф створений людиною і для людини.
Види міфів. Існують певні групи міфів.
Календарні які впорядковують сучасність.
Космогонічні розповідають про створення світу. Теогонічні про богів, їх дітей, і про дітей богів і смертних – героїв. Міфи з історичних переказів чудовий приклад Троя. Етнологічні міфи створювались для пояснення свого походження. У міфології майя існує ціла книга Пополь – Вух, у перекладі “Книга Народу”, розповідає у першій частині про походження свого народу. Схожі історії є у кельтів та у скіфів. Геродот батько історії описує походження скіфів. В одній з них скіфи походять від Таргітая. Батьками цього Таргітая є Зевс і дочка бога ріки Борісфена. У нього було троє синів: Ліпоксай, Арпоксай і молодший Колаксай. Коли вони були царями, з неба впали на скіфську землю зроблені з золота плуг, ярмо, сокира і чаша (5). Перший побачив їх старший і наблизився, щоб їх узяти, але все це золото, коли він підійшов туди, почало горіти. Він віддалився і тоді до них підійшов другий, але із золотом сталося те саме. Отже, так своїм полум’ям прогнало їх золото. Проте, коли до нього наблизився третій, молодший, золото згасло і тоді він узяв його собі і пішов із ним додому. І старші брати, після того, що вони побачили, погодилися передати все царство молодшому.(5)
Есхатологічні міфи розповідали про майбутнє і кінець світу. Антропологічні про створення людей.
Міфи впорядковують людське життя. Надають йому структуру та сенс. Адже якщо брати до уваги те, що міфологія це дитинство людства, чи маємо ми права позбавляти себе пам’яті про своє дитинство? Адже щасливе дитинство – щасливе майбутнє. Відмовитися від міфів це ніби відмовитися від частинки своєї душі. Вивчати міфи це кожного разу відкривати ще одну стежку до розуміння себе та своєї природи. Це бачення суті, основи функціонування всесвіту загалом та кожної людини зокрема. Нашим обов’язком є якомога глибше вивчати міфи для розуміння універсальності та єдності світу.
Міф не є пережитком минулого. В сучасному світі є свої міфи. Розповсюджуються міфи політичні. Міфи про сучасну культуру. Зірок шоу- бізнесу, і безліч інших.
Подібні міфи існують в усіх цивілізаціях та культурах. Їх вивчення дає змогу вченим дослідити людську поведінку. Згідно з швейцарським психоаналітиком, психологом, філософом культури, родоначальником аналітичної психології. Карлом Юнгом існують архетипи. Архетипи — це ментальні образи та думки, які мають універсальне значення в різних культурах і виявляються у мріях, літературі, міфах, мистецтві та релігії. Вважається, що це вираження колективного несвідомого, основні ідеї та поняття міфів пов’язані з людським видом у цілому, і ця модель того, як працював розум, пояснила, чому міфи в суспільствах на протилежних кінцях землі можуть бути разюче подібними. Юнгівські архетипи — це універсальні символи або категорії, такі як: Велика мати, Мудрий старець, Тінь, Вежа, Вода, Дерево Життя та багато іншого, які є загальними для психологічних умов людини, що спостерігаються всюди. [5]
Наталя Богач
Список використаних джерел та літератури
1.200 мифов народов мира. Харьков. Клуб семейного досуга. 2014. 415 с.
2.Тайлор. Е.Б. Первісна культура. –М.1963. 573с.
3.Пополь – Вух.
4.Фрезер Джеймс. Золота гілка.
- Геродот. Історія.
6.https://ashleycowie.com/blog/the-mind-mechanics-of-ancient-mythology
