Агіографія, Історія релігій, Католицизм        21 Вересня 2018        163         Прокоментуй!

Папа Павло VI – життя та діяльність

Джовані  Батіста Енріко Антоніо  Марія  Монті  народився  1897 року  в  сім’ї  адвоката та журналіста.  Закінчивши  у 1916 році  гімназію,  через чотири роки  вступив у   Брешську  семінарію ,  а потім продовжував  освіту  у місті  Рим при Папському  і  Державному університеті.  З 1923  по 1954 роки  працює  в дипломатичні службі держави Ватикан.  Досяг кар’єрного  росту  з  1952 по 1954  роки  –  від помічника  до  замісника  державного секретаря.

У 1954  році  –   у місті  Мілан  возведений  в сан   архієпископа,  а  в 1958 –  кардинала.  Важлива  подія  в  житті  Джовані   відбулася  21 червня  1963  року –  обрання  папою римським  і присвоєння  імені  Павло VI.   30 червня  відбулася його  коронація.  Папа  виступає  за  частинні  реформи  в католицькій  церкві, підлаштовуючи  її під  сучасні  умови.

Брав  участь  у проведенні   чотирьох  сесій  ІІ Ватиканського Собору з  1962  по 1965  роки.   Порушивши  правило  не залишати  межі   Ватикану,  вирішив  відвідати  Палестину та  Індію  (1965)  і   був присутній  під час засідання  Генеральної  Асамблеї  ООН  в Сполучених штатах  Америки.  На ньому  закликав  усіх  заради  збереження  миру  між  народами.

Велике  значення  для  православних  віруючих    відіграв  візит папи  Павла VI  на  Святу Землю та його зустріч  з  Константинопольським  патріархом  Афінагором.  У 1965 році – папа  повертає  патріарху Афінагору  в Єрусалим  мощі  преподобного  Сави  Освяченого.   Ними обома  були зняті  анафеми   (Великий  Розкол 1054 року).

Свідоцтва  візитів   римського папи   на Святу Землю  знаходимо  у  Гефсиманському  саду,  місті  Назарет, точніше  у латинському  храмі Благовіщення,  у місті Віфлиєм –  базиліці Різдва Христового.  Необхідно відмітити,  що  Палестина  вважалася  неспокійним  регіоном.  Адже  тут  відбувалися  події, пов’язані  з  Шестиденною  війною.   Крім  того  святі  місця  були розташовані  по обидві  сторони –  одні  в Королівстві  Йорданія  (Віа Долороса, Оливкова гора, Базиліка  Різдва Христового), а  такі як Генісаретське  озеро, гора  Блаженств, гора  Фавор  в державі  Ізраїль.

Раніше  держава  Ізраїль не  визнавалася  Ватиканом.  У ній  була  досить напружена  ситуація.  Офіційний  привід  для  невизнання  –  перебування  серед палестинських біженців  християн.  Головним  мета  папи  полягала  у примиренні  та  зближенні  католицької церкви з православною  та не халкедонськими церквами.

По  від’їзді  з Риму ,  в аеропорту  папу супроводжував  італійський  президент  Антоніо Сеньї, а  при  а при  посадці літака  в  Йорданії –  король Хусейн ібн Талал.  Разом  з делегацію  Папа    відправляється   в  святе місто  Єрусалим, відвідує  річку Йордан,  місто Віфанію , в якому  Ісус  Христос  воскресив  Лазаря – брата  Марфи та Марії. Люди   думали, що папа  буде  йти  через  Дамаські  ворота,  пройде  «Хресну дорогу».

Великий  натовп  стояв  в очікуванні  папи  римського. Через  тісняву  охорона  не змогла  з ними справитися.  Щоб уникнути  зіткнення  з  натовпом,  який  рухався через  Старе місто, папа   звернув  на  шостій   зупинці  Хресної дороги  в греко-католицький  монастир.  Йому вдалося  дістатися  до храму  Воскресіння  Христового,  побувати в Кувуклії, в Гробі  Господнім  та  місці  Воскресіння, присвятити час молитві.  Звершив  месу  в храмі Воскресіння.  Піднявшись разом  із делегацією провів ніч на Оливній  горі.

Зустрівся  з єрусалимським  патріархом  Венедиктом,  розмовляв    з вірменським патріархом  в Єрусалимі.  Зустрічався  з представниками  греко-католицьких  церков  монастиря  Святої  Анни.  Відвідав в Гефсиманському  саду   Базиліку  Страстей Христових,  виголосивши молитву.  Їде в Галилею, перетинаючи  в долині  Мегідо  державний  кордон,  де  опиняється  прямісінько  в Ізраїлі.

Папу  з  великою радістю  зустріли  ізраїльський президент  Залман  Шазар,  члени  кабміну,  дипломатичний  корпус,   супроводжуючи   папу  Павла  під час  його  подорожі  по  території  Галилеї.  Понтифіка  допустили  в  Грот  Святої  Сім’ї, ним  була  відслужена  меса.    У промові, проголошеній  папою  йшлося  про мету  його візити  в Назарет  та  того важливого значення,  яке  відігравало  в  інтерпретації  християнської  доктрини.  Побував у місті  Кана  Галилейська,  зупинився  біля Тиверіадського озера, тобто місць звершення  чудес  Христових.  Відвідали також  Табгху –  храму  Примноження Хлібів та Риб, розташованого   на березі  Галилейського  озера.  Побували й у  храмі  монахів  – францисканців  Першості  Апостола  Петра.

Капернаум  запам’ятався  йому  через  синагогу  візантійського  зразку,  в  якій  помолився  за всіх  і  духовні  потреби людей.   Місце  найбільше  запам’яталося  тим,  адже  в попередній  синагозі  проповідував  Ісус  Христос,  а  гора   Блаженств,  на  яку вони  піднялись   нагадали  Його  Нагірну  проповідь. Останні  пункт візиту папи  Павла –  гора  Фавор,  на якій  розміщувався  храм  Преображення  латинського  обряду.

Шлях  понтифіка  просувався до Єрусалиму, вздовж  узбережжя   Середземного  моря.  У місті  Єрусалим  увійшов  до кімнати, де  Христос  зі  Своїми   учнями  звершував  перебував  на Таємній  Вечері,  потім  побував  у  храмі  Успіння  Богородиці,  розташованому   на  горі  Сіон,  в музеї  Катастрофи  європейського   єврейства. Кардинал  Тісерант запалив  шість свічок  в пам’ять  шести мільйонів  жертв  і усі з папою помолилися  за  спочилих.   Біля  «посту  Мандельбаума»  папа  попрощався  з президентом  держави Ізраїль.  Він  впевнив  голову  держави  в   бажанні  церквою  миру  для всіх  і любові  народів  в цілому.  Зустріч  двох представників  церков  проходила  в резиденції  на  Оливковій  горі.  Це  супроводжувалося  дружніми обіймами  та  цілунком християнського  миру,  сама ж  бесіда  зайняла  двадцять хвилин.

Обидві сторони  виголосили   по коротенькій  промові   і читали  молитву  Отче наш  на двох мовах  –  спочатку грецькій, а потім – латинській.   Графік  робочого дня  папи  римського  тривав  аж до  пізнього вечора.  З  проявом  християнської любові  та співчуття  понтифік  приймає  дітей,  які страждають  на  хворобу  поліоємеліт разом із їхніми батьками.

У храмі  Різдва  Христового  міста  Віфлиєм  звершив  месу.  Через поліцію  народ  не  зумів  підійти ближче до папи.  Відслужена  меса  закінчилася  проповіддю папи  щодо  Єдиної Церкви,  розділених братів.  Закликав  до миру  в світі,  а  державному   керівництву нагадав, що ті  відповідальні  за  долі  народів і   сказав, що віни не  можна  допускати, і накше  наслідки  будуть  катастрофічними.  Повернувшись  в резиденцію патріарха  Афінагора  ще сорок  хвилин  розмовляв  з ним  віч- на  віч .  Обидва  ієрархи  прочитали  спільно Євангеліє  від  Івана, де  в 17 главі  акцентується увага   на єдності  дванадцяти апостолів  Ісуса  Христа.  Прощаючись з патріархом  Афінагором, глава Ватикану  приніс  подарунок –  кубок, що  став  знаком  розуміння  Євхаристії   двома  церквами  – західною та східною.

Ще  важливим  моментом  у налагоджені відносин  стала зустріч з  ієрархом Вірменської церкви.  Патріарх Дердеріан  радісно зустрів   римського  понтифіка.   Згадав  про  вірменський  геноцид в ході  розмови  з  патріархом Дердеріаном.  Попросив  підтримати  Другий Ватиканський  собор   і долучити до нього  його  спостерігачів.  Зустрівшись  втретє з   патріархом  Афінагором,  який мав на меті  прибути в Константинопольський патріархат,  відбулася  десяти хвилинна  розмова.  Залишився  час,  який   понтифік  уділив  паралізованому  чоловіку в Християнському кварталі.

Про  місця відвідування  деяких  місць  папою Павлом VІ  засвідчують  пам’ятні  таблички.  Папа також зустрівся  з  пастором  Лютеранської  церкви  Викупителя –  Малшем ,  в невеличкому  поселені  Муристан.  Його прийняв  і головний  муфтій  міста  Єрусалим і передав  вітання  від  арабського  народу.  Папу до аеропорту   Амман   радісно проводжали   король Хусейн  і увесь  кабмін .   Після  повернення з  Амману в  Рим  зустріч  папи римського  виглядала  тріумфальною  ходою.   Біля  аеропорту  його  вітали  натовпи,  сам італійський президент,  міністр, дипломати,   мер  міста  Рим.  Другий  Ватиканський  собор  на  чолі  з  папою  Павлом  VІ  зняв  анафему  1054  року між Римською  і Константинопольською патріархією, звинувачення  розп’яття  Христа  євреями  було знято  папською  Декларацією  про Зв’язки  Церкви  з нехристиянськими  релігіями.   Католицька церква  стала називати  євреїв  «синами Завіту». Таким  чином  були встановлені  дипломатичні  відносини  між  двома державами – Ватиканом та Ізраїлем (1993).

Після  візитів  папи  римського  відкрилося  три заклади :  на  околиці  Єрусалиму,  в поселені  Тантур – Екуменічний  інститут,  у місті  Віфлиємі  – будинок для глухонімих «Ефата»,  а  в 1973  році – університет.

Фізичне  здоров’я  понтифіка різко обірвалося 6 серпня   1978 року.  Папа  Павло  VІ  помер  від серцевого  інфаркту в італійському муніципалітеті Кастель – Гандольфо.  19 жовтня  2014 року папа римський  Франциск  здійснив процес беатифікації.  Католицька церква  проголошує  папу    Павла VІ  блаженним.

Богдан Стрикалюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Дмитрук Игорь о появлении и трансформации мистицизма

Рубрики
Ми у Facebook