Мозес Мендельсон народився в родині збіднілого писаря Менахема Менделя Дессау. Його раннє життя було наповнене труднощами, але вже з дитинства він виявив неабиякі здібності до навчання. У 1743 році Мендельсон переїхав до Берліна, де почав вивчати філософію, зокрема праці Джона Локка, Готфріда Лейбніца та Крістіана фон Вольфа. Ці дослідження сформували його філософський світогляд і стали основою для подальшої наукової діяльності.
Філософська діяльність
У 1750 році Мендельсон став вихователем дітей виробника шовку Ісака Бернхарда, що дозволило йому продовжувати займатися філософією. У 1754 році він познайомився з відомим німецьким драматургом Готхольдом Ефраїмом Лессінгом, який став його близьким другом і союзником. Лессінг, який зобразив шляхетного єврея у своїй п’єсі «Die Juden» (1749), бачив у Мендельсоні втілення свого ідеалу. Згодом він створив персонажа Натана Мудрого у однойменній п’єсі (1779), натхненного мудрістю Мендельсона.
«Федон» та захист безсмертя душі
Найвідомішою працею Мендельсона є «Phädon, oder über die Unsterblichkeit der Seele» (1767), де він захищав ідею безсмертя душі, спираючись на філософію Платона. Ця книга не лише стала бестселером свого часу, але й закріпила за Мендельсоном прізвисько «німецький Сократ». У своїй праці він протистояв матеріалізму, який набирав популярність у Європі, і наголошував на духовних цінностях.
Релігійні суперечки та захист юдаїзму
У 1771 році Мендельсон пережив нервовий зрив через суперечку зі швейцарським теологом Йоганном Каспаром Лаватером, який закликав його прийняти християнство. Ця дискусія змусила Мендельсона ще більше затвердитися у своїй вірі та захищати юдаїзм. Він розпочав переклад Псалмів, а згодом і Тори німецькою мовою, але з використанням єврейських літер (1780–1783). Цей проект мав на меті зблизити єврейську релігійну традицію з німецькою культурою.
Мозес Мендельсон залишив глибокий слід у європейській філософії та культурі. Його ідеї про релігійну толерантність, емансипацію євреїв та інтеграцію культур стали основою для подальшого розвитку сучасного суспільства.
Іван Гудзенко