Під «світоглядом» необхідно розуміти – систему людських знань щодо світу, місця людини, її висловлено в аксіологічній установці особистості та соціальній групі, в переконанні природної сутності та соціального світу. Даний термін виник у XVІІІ столітті в німецькому романтизмі. Серед  таких романтиків виокремлено працю Фрідріха Шлейєрмахера «Мова про релігію».

Філософський світогляд

Дільтеєм розгладшаються такі типи світогляду, які місить релігія, поезія та метафізика. Метафізика як стверджував Дільтей відрізняється від натуралізму, ідеалізму свободи та об’єктивного ідеалізму як видами світоглядів. А от Фрідріхом Шелером виділяють три типи знань у філософському світогляді:

а) щоб панувати

б) як мета освідченості людини

в) знання як спасіння

І саме останній тип знання  являється філософським світоглядом. Розрівняють наступні типи світогляду: релігійне, природно наукове, соціально-політичне, філософське. Сюди ж додаються такі світогляди як повсякденний досвід, естетичний, міфологічний. Існують три критерії розмежування світогляду: епістемілогічний, природна або ж соціальна реальність, універсально-синтетичний.

З точки зору  історичного процесу також виділений міфологічний, релігійний, філософський світогляд. Міфологічний – є сукупність уявлень, сформованих в первісному суспільстві, що сприймало світ образно. В міфі були поєднані початки знання, релігійні вірування, моральна, естетична оцінка. Релігійний – ґрунтується на вірі в надприродні сили. Релігія на відміну від міфології характерна жорстким догматизмом та системою моральних заповідей.

Філософський світогляд є системно – теоретичними знаннями. Він відрізняється від міфології  розумом. У міфі зазвичай спираються на емоції та почуття, тоді ж як в філософії – логічність і доказовість. А тому спостерігається зміна та розвиток світогляду, що є філософсько-теоретичним синтезом наукового знання,  повсякденним та історичним досвідом в людській історії.

Пегас