Вічне питання про створення світу завжди хвилювало філософів. З чого склалося дві протилежні думки.

Матеріалізм – це вчення основою якої є матерія, вона є первинною, а все інше в світі створено після. Прихильники теорії: В. І. Ленін, Ф. Бекон, Л. Фейєрбах, К. Маркс, Ф. Енгельс. З’єднуючи наукові досягнення, матеріалізм сприяє прогресу, зростання знань, удосконалення методик дослідження, а це в свою чергу допомагає людській  практиці і сприяє збільшенню виробничих елементів. Соціальний фундамент матеріалізму передбачає, що досягнення науки є базою для практичної діяльності.

Пік матеріалістичних поглядів доводиться на епоху Просвітництва. У цей період матерію розглядають не тільки, як якусь субстанцію, але і як об’єкт, який є основою всіх початків.

З відродженням матеріалістичних  навчань в новий час, відбуваються відкриття в галузі природознавства.

У 19 столітті теорія знаходить напрямок під назвою «вульгарний матеріалізм» (Представники: К. Фогт, Л. Бюхнер) – грунт для матерії – досягнення в області природознавства, таких науках, як хімія, біологія. Сама по собі матерія – абсолют, який вічний і незмінний.

Ідеалізм – протилежна ідеологія, філософи цього напрямку впевнені, що спочатку з’явилася свідомість, а вже потім матерія. Представники даного напрямку: Гегель, Платон, Лейбніц.

Серед форм ідеалізму виділяють:

 Об’єктивний ідеалізм – ця теорія припускає існування поза владою розуму, внематеріальний вид буття.

 Суб’єктивний ідеалізм – має на увазі заперечення незалежної реальності від волі і свідомості.

Основна система ідеалізму – релігійна філософія, суть якої полягає в тому, що з нічого був створений світ, і його творцем є найвищий розум, в образі Бога. До соціальних догм  ідеалізму відносять – неприйняття наукових цінностей, нерозвиненість досліджень, заперечення можливостей науки.

Серед філософів є і ті, хто не підтримує ці дві теорії, так як вважають, що неможливо створення світу посередництвом  однієї з двох субстанцій, вони бачать їх рівнозначність і рівноправність. Цієї точки зору дотримуються філософи дуалісти (Аристотель, Бертран Рассел, Рене Декар).

Іван Гудзенко