Ця стратегія отримала назву Континентальної системи — масштабної торговельної блокади, спрямованої на ізоляцію Британії від європейських ринків. Її головною метою було підірвати британську економічну могутність, позбавивши її можливості збувати товари на континенті.
Берлінський декрет і початок блокади
21 листопада 1806 року Наполеон видав ключовий документ — Берлінський декрет, який фактично започаткував Континентальну систему. У ньому проголошувалося, що Британські острови перебувають у стані блокади. Відтепер будь-яке судно, що прибувало з Англії або її колоній, не мало права заходити до портів, контрольованих Францією чи її союзниками.
Це був безпрецедентний крок у міжнародній політиці: блокада здійснювалася не флотом, а адміністративно — через контроль над портами та митною політикою. Наполеон прагнув створити економічну ізоляцію, яка змусила б Британію капітулювати без прямого військового зіткнення.
Тільзітський союз і роль Росії
Важливим етапом у реалізації цієї політики став Тільзітський мир, укладений у 1807 році між Францією та Росією. Союз із Олександром I відкрив Наполеону нові можливості.
Росія погодилася приєднатися до економічної блокади, що мало стратегічне значення: Балтійське море могло бути повністю закрите для британської торгівлі. Це означало втрату одного з ключових торговельних маршрутів Британії та значне обмеження її впливу в Північній Європі.
Згідно з домовленостями, якщо британці не погодяться на умови, висунуті Францією та Росією, планувалося змусити інші держави — Данію, Швецію та Португалію — також закрити свої порти для британських кораблів. Таким чином, Континентальна система мала стати всеохопною.
Геополітичні наслідки та логіка економічної війни
Континентальна система була не просто економічним заходом — вона стала інструментом геополітичного тиску. Наполеон намагався створити замкнений економічний простір, у якому Франція домінувала б як головний центр виробництва і торгівлі. Однак реалізація цієї політики виявилася значно складнішою, ніж її концепція. Багато європейських держав економічно залежали від британських товарів і колоніальної продукції. Контрабанда процвітала, а контроль над узбережжями залишався неповним. Навіть союзники Франції нерідко порушували блокаду, керуючись власними інтересами.
Для самої Франції Континентальна система також мала суперечливі наслідки. Хоча вона стимулювала розвиток деяких галузей промисловості, водночас викликала дефіцит товарів і зростання цін.
Іван Гудзенко
