Французький імператор відреагував із характерною оперативністю. Уже 19 вересня він наказав зосередити Велику армію вздовж Майна, створюючи передумови для стрімкого наступу. Його стратегія передбачала не фронтальне зіткнення, а маневр на фланг і тил противника — класичний приклад непрямої дії.
Прусське командування, очолюване Фрідріхом Вільгельмом III та генералами старої школи, діяло повільніше. Армія перебувала між Айзенахом і Гільдбургхаузеном, фактично відкриваючи свої комунікації для французького обходу.
Маневр через Франконію та перші сутички
На початку жовтня Наполеон Бонапарт зосередив свої сили у Вюрцбурзі й віддав наказ про наступ на північний схід. Французькі корпуси, рухаючись трьома колонами через Франкенвальд, мали вийти до верхів’їв Заале — ключової операційної осі кампанії.
9 жовтня відбулося зіткнення біля Шляйца, де саксонські частини були відкинуті. Наступного дня французи розгромили прусський загін під Заальфельдом — подія, яка мала значний психологічний ефект. Війська Фрідріх Людвіг фон Гогенлое-Інгельфінген почали відступати, усвідомлюючи загрозу оточення.
Французький наступ розгортався з винятковою швидкістю. Вже 10 жовтня було зайнято Гоф, причому без серйозного опору. Таким чином Наполеон послідовно руйнував передові позиції противника, змушуючи його втрачати ініціативу.
Битви під Єною та Ауерштедтом
Кульмінація кампанії настала 14 жовтня 1806 року. У цей день відбулися дві одночасні битви, що визначили долю Пруссії. Під Єною Наполеон Бонапарт особисто очолив атаку проти сил Гогенлое. Французькі війська, використовуючи гнучку тактику корпусів, поступово витіснили пруссаків із позицій.
Водночас на північ від основного поля бою корпус Луї-Ніколя Даву зіткнувся з головною прусською армією під командуванням Карл Вільгельм Фердинанд Брауншвейгський. Незважаючи на чисельну перевагу противника, Даву здобув вирішальну перемогу під Ауерштедтом. Сам герцог Брауншвейгський був смертельно поранений.
Ці дві поразки стали катастрофою для Пруссії. Втрати сягнули десятків тисяч убитих, поранених і полонених, а армія фактично перестала існувати як організована сила.
Переслідування та крах прусської військової системи
Після перемоги Наполеон негайно розпочав переслідування. Уже 15 жовтня французькі війська рушили вперед, не даючи противнику часу на перегрупування. Кампанія набула характеру повного розгрому.
7 листопада під Раткау, поблизу Любека, капітулював корпус Гебхард Леберехт фон Блюхер. Лише невелика частина прусських сил під командуванням Антон Вільгельм фон Лесток змогла відступити до Східної Пруссії.
Загалом було захоплено близько 120 тисяч полонених і величезні матеріальні ресурси. За один місяць Пруссія втратила свою армію — результат, що продемонстрував перевагу нової, мобільної та централізованої системи ведення війни над застарілими лінійними структурами XVIII століття.
Кампанія Єни та Ауерштедта стала переломним моментом у наполеонівських війнах. Вона не лише ліквідувала Пруссію як провідну військову силу Європи на той момент, але й продемонструвала ефективність корпусної системи, швидких маршів і стратегічного маневру.
Іван Гудзенко
