Належить до пророчих книг Старого Завіту. В єврейській традиції є однією із частин Танаху – Навіїм (Пророки).

Історія написання книги пророцтва

Точних даних щодо написання самої книги немає, якщо ж брати до уваги Ісаю, то його діяльність припадає на період VІІІ століття до нашої ери (між 733 -701 роками до н.е.). Ісая був сином Амоса (не слід плутати зі старозавітним пророком). Через Бога він був обраний  пророком над царем та народом юдейським. Служіння Ісаї тривало майже сімдесят років. Пророк бачив настільки низький духовно-моральний  стан юдейського суспільства. За царя Озії Юдейське царство процвітало, багатство стало наслідком шкідливого впливу на становище народу. Це призвело до падіння моралі, забуття Бога як Покровителя над ними, приписування  усіх заслуг собі.

У такому ж самому становищі опиняється народ в часи правління Іоафама, який дозволяв народу творити непристойні речі. Останньою краплею у Божому терпінні стало правління царя Ахаза, при ньому почався упадок віри, поширилося ідолопоклонство. В кінцевому результаті це привело до утисків сильних, поборів, лицемірства, блуду. Як стане видно вже після чаша гніву Божого переповнилася і Господь зробив так, що царство було оточене ассирійцями. Заключення союзу з Ассирією не давало жодних перспектив для юдейського царя Ахаза. Цареві необхідно була Божа допомога та захист, якої той не шукав.

Цар втягає в ігрища з асирійцями власний народ. Заступником народу стає пророк Ісая, який попереджає про насування небезпеки на Юдейське царство, застерігає аби ті відвернулися від беззаконня, надію поклали на Бога, котрий є єдиним покровителем, щоби очікували за обітницею Божою  посланого Месію. У часи правління царя Єзекії ситуація дещо змінилася. Благочестивий цар навів порядок в релігійному культі. Голос пророка викривав те ж саме беззаконня як при царі Ахазі. Політична могутність та й зрештою релігійно-моральний стан не був таким вже тривким. Господь як грізну зброю для покарання народу  посилає на Юдею ассирійського царя Сеннахіріма. Юдея зазнала спустошення від набігів ассирійців.  І лише через благочестивого царя Єзекію, котрий уважно вислухав пророка Ісаю, Юдейське царство було врятовано, а ассирійське військо переможене силою Божою.

Нищівного удару Юдея зазнала при царі Манасії, нечестивий спосіб життя якого став фатальним наслідком як для нього так і народу. Цар і народ опинилися в ассирійському  полоні.

Автор книги

Авторство цієї книги приписується нікому іншому як  пророку Ісаї. Книга сама по собі має особливості: чистота, правильність викладу, вишукана мова з відсутністю неправильних зворотів мови; чіткість пророчого передбачення про майбутні події щодо Ісуса Христа та Царства Христового; споглядання пророком майбутньої події як її сучасника та очевидця. На думку блаженного Ієроніма,  пророка Ісаю слід називати «старозавітнім євангелістом», який виклав тайну Христа, Церкви, що не про майбутнє пророкує, а складає історію про минуле. До таких пророцтв відносяться: передбачення народження в утробі  від Діви Емануїла, діяльність Христа, царя Кіра, страсті Господні, заклик народів до Церкви Христової.

Книга є виокремлено серед інших, містить підвищений характер вчення про Бога. Величність Божа зображена у цій книзі під підвищеним образом: Владика, у якого небо – престол, підніжжя ніг – земля; уподібнення неба палацу та намету для проживання; вимірювання води та неба; поставлення гір як мірила та пагорбів як ваги; нікчемність та слабкість могутніх народів перед Богом.

 Особливості використання книги

Перевага книги пророцтва в тому, що її як найчастіше використовують у православному богослужінні, особливо під час читання парамій.

Зміст книги

Книга пророцтва Ісаї складається із сорока глав. Розділена на дві частини, початок першої з 1 по 39 главу, другої – з 40-ї.  У першій частині міститься викривальний дух пророка за вчинені народом гріхи, оголошення суду Божого над ними, який настигне їх великою бідою. У другій частині спостерігається як пророк утішає народ, перебачивши швидке звільнення з полону, що стане для них очищенням аби стали гідними вступити в Царство Христа, Визволителя від гріха та диявола.

Пророком передбачаються події, які будуть випереджати явлення у світ Месії, Спасителя, котрий зазнає страждань, смерті, воскресне з мертвих.  Останні глави книги свідчать нам про даровані дари благодаті Христової, що Церква Христова отримає славу і процвітання,  поширення слави Божої на увесь світ та умови для вступу в Царство благодаті. Царство Христа успадкують за словами пророка і стануть гідними Його язичники.

Адже язичники швидше за євреїв усвідомлять настільки убогі, відлучені від Бога, так як останні за гордості, впертості, невір’я будуть позбавлені такої великої честі. Правда не всі язичники зможуть отримати таку милість Божу, на злобних та непримирених ворогів чекає загибель (йдеться про вавилонян, ідумеїв).

 Значення пророцтв про Месію

Бог через пророка Ісаю дає обітницю народження Месії – Христа, що є найбільшим чудом для юдейського народу. Він називає Ісуса Христа младенцем, оскільки має народитися від Діви, сином (мається на увазі Син Божий), його влада на раменах (Ісус як Викупитель гріха, Засновник і Глава Церкви, що носить знаки  царської гідності), Ангелом (звіщення про спасіння, визначене в раді Святої Трійці), Радником (участь у предвічній раді Святої Трійці), Богом кріпким і Володарем (Месія як Бог і Владика усього, що існує), Князем світу (примирення Бога з людством), Отцем майбутнього віку (вічне життя через Ісуса Христа).

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *