Історія написання, авторство, місце і час
Щодо того, коли була написана книга і в який час точних свідчень немає. На думку професора Юнгерова, дата її написання сягає періоду 714-700 років до нашої ери, тобто в часи правління царя Єзекії, Манасії, Іосії, Іоакима. Дослідником Марті вказується інша дата: 605-590 рік до нашої ери. Цікаві факти історичності книги: битва під Кархемом 605 року до нашої ери, підтверджена 1 главою з 5 по 10 та 14 по 17 вірші; передбачення падіння халдеїв; скомбінований псалом частинами датований V та III століттям до нашої ери; гімн у третій главі взагалі відносять до ІV століття до нашої ери. Автором написаної книги безумовно є пророк Божий Авакум.
Блаженний Ієронім Стридонтський здійснює спробу сумнівного доказу щодо Авакума, не пророка, а того, що приносив їжу пророку Даниїлу якого кинули у лев’ячу яму. Але тут ще один не менш важливий факт: справа у тому, що пророком описуються халдеї якраз такими як демонструє їх історія. А тому час написання Авакумом книги вважати раніше правління царя Єзекії неможливо.
Стоїть таке питання: чи книга відноситься до часів правління царя Іоакима? Згідно думки одних, приводом написання пророчої книги стала Кархемська битва як початок могутності Вавилонського царства та славної перемоги над армією фараона Єгипту Нехао. Справа в тім, що за словами пророка Авакума, вавилонським царем буде роздушений васал, що передусім має відбутися незабаром. Такий час дійсно настав при царі Іоакимі для якого Навуходоносор став справжній «бич Божий». Але сама книга не могла бути написана при цареві Іоакиму тими лихами, що були пов’язані з Вавилонським полоном. Навряд можна віднести його пророцтво і до часів царя Іосії, а швидше Манасії. Але ж цар Манасія знищив ідолопоклонство, значить його період і міг стати відправною точкою у написанні книги пророцтва Авакума. Авакум виявляється був молодший за пророків Ісаю, Міхея та Наума.
Про книгу пророцтва Авакума
Питання щодо єдності зміст книги досить складне. Книга більше сприймається як поетична. Такої думки притримується дослідник Ружемонт, оскільки вважає, що вона лірична, правильно та істотно без усілякого перебільшення дає їй оцінку. Стиль книги досить незвичний і на думку інших дослідників є стилем стародавньої писемності. Такого письменника як Авакум не можна зараховувати до пізнього періоду в священній літературі. Книга пророка Авакума невелика і поділена на три глави. У книзі чітко показано діалог між пророком і Богом.
У першій главі описано чимало важливих речей, наприклад сумування пророка Авакума і заклик до Бога почути його голос; заклик бути уважними; Господь відповідає пророку; пророк вдруге закликає Господнє ім’я. У другій главі йдеться про уважність пророка щодо видіння; гірка доля спіткає халдеїв (мається на увазі Вавилонське царство); халдеї зазнають горя. У третій главі розповідається про те як піснею пророк Авакум прославляє Господа; виявлення трепету пророка перед явленим Богом; величність Господа в історії Богом вибраного народу; визволення Ізраїля від ворогів; наявність твердої надії в час скорботи.
Месіанські пророцтва
Прямий смисл пророцтв Авакума веде нас до новозавітних часів, особливо до Господа нашого Ісуса Христа. У 2 – главі 14 вірша мова й де про суцільне пізнання землею слави Божої (прихід Месії Христа на землю, таємниця Боговтілення). Так слова пророка Авакума розуміються святими отцями Церкви (йдеться про духовно месіанське розуміння). Пророк передбачає звершення Месією двох справ: знищення тих, що ввели всесвіт в оману, віддаливши від Творця, присвоюючи славу самим собі (про фарисеїв), спасти тих, що заблукали і терпіли пригнічення, спасіння людства через хрест (Ав.3,6).
Пегас
