Реформація і поділ швейцарських кантонів
На початку XVI століття одним із головних центрів швейцарської Реформації став Цюрих. Провідну роль у ній відігравав Ульріх, або Гульдріх, Цвінглі, який виступав за радикальне реформування церковного життя. У Цюриху було скасовано низку традиційних католицьких практик, змінено богослужіння, ліквідовано монастирі та утверджено нову модель церковної організації. Реформаційні ідеї поширювалися й в інших частинах конфедерації.
Водночас центральні кантони Люцерн, Урі, Швіц, Унтервальден і Цуг залишалися католицькими. Для них релігійні зміни означали не лише відмову від традиційної віри, а й загрозу усталеному політичному порядку. Особливо гострим було питання так званих спільних володінь — територій, якими кілька кантонів управляли спільно. Тут католицькі та протестантські уряди намагалися впливати на релігійне життя населення, що постійно породжувало конфлікти.
П’ять католицьких кантонів створили Християнський союз і встановили зв’язок із католицькою Австрією. Для Цюриха та його союзників це було небезпечним кроком: внутрішній конфесійний конфлікт міг перетворитися на протистояння за участю могутньої династії Габсбургів.
Перша Каппельська війна 1529 року
У 1529 році напруження досягло межі відкритої війни. Цюрих виступив проти Християнського союзу, і війська обох сторін зійшлися поблизу Каппеля. Однак масштабної битви тоді не відбулося. Представники ворогуючих кантонів вступили в переговори, і конфлікт вдалося зупинити до початку великого кровопролиття.
26 червня 1529 року було укладено Перший Каппельський мир. Католицькі кантони погодилися відмовитися від союзу з Австрією. Одночасно було визнано певну свободу у вирішенні релігійних питань на територіях спільного управління. Формально це дозволило уникнути громадянської війни.
Проте угода не усунула головної причини конфлікту. Католики й протестанти по-різному розуміли, яким має бути релігійний порядок у спільних володіннях. Для реформаторів свобода проповіді означала можливість поширювати нове віровчення, тоді як католицькі кантони бачили в цьому поступове витіснення традиційної церкви.
Чому мир виявився нетривалим
Після 1529 року Цвінглі прагнув подальшого зміцнення протестантських позицій у конфедерації. Цюрих дедалі активніше підтримував реформаторів на підконтрольних кільком кантонам землях. Особливо гострі суперечки виникли навколо Тургау. Католицькі кантони вважали, що протестантизм там уже не просто дозволяють, а фактично нав’язують.
Релігійна суперечка перепліталася з економічними й політичними питаннями. Цюрих був одним із найбагатших і найвпливовіших міських центрів конфедерації, тоді як католицькі гірські кантони побоювалися посилення протестантського блоку. Відсутність єдиного центрального уряду означала, що конфлікт між кантонами практично неможливо було остаточно врегулювати загальнодержавним рішенням.
У 1531 році напруження знову стало критичним. П’ять католицьких кантонів вирішили перейти до воєнних дій проти Цюриха.
Друга Каппельська війна
У жовтні 1531 року католицькі сили несподівано розпочали наступ. Для Цюриха це стало серйозною проблемою: його військо довелося збирати поспіхом, а протестантські союзники не встигли надати достатньої підтримки.
11 жовтня 1531 року відбулася битва при Каппелі. Цюрихські війська зазнали тяжкої поразки. У бою загинуло багато прихильників Реформації, серед них і сам Цвінглі. Його смерть мала велике символічне значення. Реформатор був не лише богословом, а й активним учасником політичної боротьби, який вважав зміцнення протестантизму важливою умовою майбутнього Швейцарії.
Поразка Цюриха змінила співвідношення сил. Намір реформаторів поширити протестантизм на більшу частину конфедерації військово-політичними засобами фактично зазнав краху.
Другий Каппельський мир
24 листопада 1531 року було укладено Другий Каппельський мир. Його умови були значно вигіднішими католицьким кантонам, ніж домовленості 1529 року. Католицизм зберіг і зміцнив свої позиції на спірних територіях, а Цюрих утратив можливість диктувати конфесійний курс іншим членам конфедерації.
Водночас переможці не змогли знищити Реформацію у протестантських кантонах. Цюрих залишився реформатським, як і низка інших швейцарських земель. У результаті замість перемоги однієї конфесії сформувався тривалий релігійний поділ Швейцарії. Окремі кантони розвивали власні католицькі або протестантські традиції, зберігаючи при цьому членство у конфедерації.
Наслідки Каппельських війн
Каппельські війни показали, що Реформація у Швейцарії була не лише церковною реформою. Вона торкалася системи влади, відносин між кантонами, міжнародних союзів і контролю над спільними територіями. Смерть Цвінглі в 1531 році завершила найактивніший етап його політичного проєкту, але не припинила розвиток швейцарського протестантизму.
Після Каппеля конфедерація залишилася конфесійно розділеною. Католицькі й реформатські кантони ще довго мали різні політичні орієнтації та релігійні інституції. Водночас жодна сторона не змогла повністю підкорити іншу. Саме цей баланс значною мірою визначив особливий шлях Швейцарії в добу європейських релігійних конфліктів. Каппельські війни стали раннім прикладом того, як Реформація могла перетворити богословські суперечки на збройну боротьбу і водночас закріпити співіснування різних конфесій у межах однієї політичної системи.
Іван Гудзенко
