Геракл навчався у найкращих майстрів мистецтву боротьби, лучній стрільбі. Зевс бажав, щоб син управляв Мікенами або ж Тірінфом, але на заваді стала його дружина – Гера. Богиня Гера робить Геракла божевільним, який у такому стані вбиває дружину з дітьми. А той для спокутування провини двадцять років служить при тірінфському і мікенському цареві, після чого отримав безсмертя.
Від того часу для Геракла розпочинаються дванадцять подвигів: немейський лев, лернейська гідра, керинейська лань, еріманфський вепр, Авгієві стайні, стімфалійські птахи, лютий бик, кобили-людоїди Діомеда, пояс цариці амазонок Іпполіти, викрадення корів триголового велетня Геріона, золоті яблука Гемперід, подорож до царства мертвих.
Міфи Стародавньої Греції демонструють відважність, мудрість і силу героя Геракла, котрий мужньо долає одну перешкоду за іншою. У боротьбі з Немейським левом отримує перемогу, одягнувши його шкіру – власний трофей. А от Ларнейську гідру подолати було досить важко через те, що замість відрубаних у неї голів виростали інші. Можливо б це тривало до кінця, доки на поміч не прийшов племінник Іолай.
Іолай допоміг Гераклу здолати змію Гери – гідру в інший спосіб: припікання місця відрубаних голів чудовиська. В тім Еврісфей не зарахував подвига, оскільки він не був здійснений самостійно. Наступним випробовуванням стала керинейська лань – священна тварина богині полювання Артеміди. Інше завдання Геракла полягало у впіймані вепра, котрим спустошувалися поля Аркадії, випадково у подвигу гине мудрий Хірон – людина-кінь.
До п’ятого подвигу відноситься очищення Гераклом Авгієвої стайні від гною практично в один день. Пелопоннес запам’ятав його героїзм у вигнані стімфаліських птахів, крила яких мали небезпечне загострене залізне пір’я. Справився Геракл з ними за допомогою мідних тріскачок, які на замовлення виготовив бог ковальського ремесла Гефест і даровані герою через богиню мудрості Афіну.
Сьомий подвиг полягав у впіймані лютого бика, котрий за відмови царя Міноса не був принесений в жертву богу моря – Посейдону. Від бика і дружини Міноса Пасіфії народився Мінотавр – людина з головою бика. У Фракії Геракл врятував життя людей від кобил –людоїдів, яких утримував цар Діомед. Герой зумів підпорядкувати їх собі. Останні чотири подвиги відрізнялися від попередніх.
Ерісфей звертається до Геракла аби той здобув пояс Іпполіти-цариці над справжніми войовничими жінками-амазонками. Далі потрібно було викрасти і доставити в Мікени корови триголового велетня Геріона, що герой і зробив. Нелегким виявилося завдання із золотими яблуками Гесперід, і в цьому випробуванні Геракл справився, задушивши велетня Антея і водночас обдуривши бога Атланта, яким утримувалося небо.
Останнє випробування виявилося настільки складним. Складнощі полягали у приведенні до Тарінфу триголового собаки Цербера – охоронця бога Аїда. Звичайно у цьому подвигу не обійшлося без втручання богів. Богиня Персефона допомагає герою з вартовим пекла. Найбільш трагічною склалася доля Геракла: за порадою переможеного і вмираючого кентавра Несса дружина Деяніра одягає на нього сорочку, вмочену в отруйну кров людини-коня. Міф закінчується сходженням Геракла на Олімп до Зевса. Геракл став безсмертним наряду з іншими богами. Про подвиги Геракла нам нагадують сузір’я Лева – асоціація з немейським левом, Рака – величезним раком Каркіне, який разом з Ларнейською Гідрою змагався з Гераклом.
Римська міфологія називає Геракла Геркулесом.
Пегас
