У віці трьох років помирають батьки Хан Юна і його на виховання забирає старший брат батька. У шість років дядька Хан Юна відправляють на заслання у провінцію Чаочжоу.
В 792 році Хан Юн здає державні екзамени на посаду контролера цензора. Відразу після іспитів він отримує посаду чиновника міністерства покарань при дворі правителя провінції Чао чжоу. На цій посаді молодий Хан Юн здобуває хорошу репутацію серед китайської знаті. Він неодноразово виступав за закриття буддиських і доасиських храмів, за що часто був критикований духовниим лідерами даосизму.
Хан Юн був активним противником Чань-буддизм. Неодноразово військові за наказом Хан Юна руйнували храми та вбивали представників цієї релігійно ї течії.
У 795 році Хан Юн пише твір Юаньдао («Перша істина»). У цьому творі філософ доводить істинність положень конфуціанської релігії, також згадує в негативному світлі про даосизм і буддизм.
В 798 році виходить новий твір Хан Юна «Юй Мен», в якому автор пише про буддизм, як релігію дурнів або людей, які не шукають істини.
В 824 році Хан Юн помирає в провінції Чаочжоу.
