Філософія Хан Юна – це переосмислення думок  Конфуція на новий лад. Велику роль у своїй філософії Хан Юн приділяє природі людини. Людина для Хан Юна – своєрідний невід’ємний організм природи.

Людина існує лише у природі – поза природою людина втрачає гармонію і віддаляється від Неба. У своєму вченні філософ виводить ідею вільного розвитку людини.

Він вважає, що головною ознакою існування  вільної людини є воля. Воля у філософії Хан Юна аж ніяк не воля від рабства. Це воля від насильства. Якщо воля втрачається під час війни чи насильства, то та людина, яка забрала волю втрачає зв’язок із Небом. Хоча Хан Юн у своїй філософії про волю не відмовляється від певних покарань, називаючи їх шляхом людини до  істини.

Коли людина вбиває чи чинить якесь інше зло вона повинна бути покарана, але покарання, на думку Хан Юна, повинне бути справедливим. На його погляд, воля – це засіб знайти своє місце в Піднебесній. Людина живе на світі завдяки Небу і тому вона повинна жити за законами Неба. Якщо людина буде жити за законами Конфуція, то вона обов’язково знайде своє місце в світі.

Хан Юн відстоює конфуціанську  ідею про необхідність діяльı ності на основі людяності («жень») і боргу («і») в ім’я підтримı ки порядку в Піднебесній. Це положення спрямоване проти буддизму, що закликав до зречення від земних справ, і проти даосизму, що вважав, що дотримування природного ходу речей виключає надмірне втручання в них.

У трактаті Юань Дао («Про шлях») Хан Юн пише, що людина не має пристосувань, які б захищали її від холоду і спеки чи таких, що забезпечують їжу, як у тварин. Виживання людини мислитель пов’язує з діяльністю наймудріших, які через любов до людей запровадили новий порядок, що ґрунтується на соціальній ієрархії і закріплений поділом праці.

Для Хан Юна діяльність філософів служить зразком для наслідування. Виходячи з вчення древніх він визначає людський шлях: «Любити усіх – це людське в людині. Здійснювати людське і чинити при цьому як потрібно – це почуття належного в людині. Дотримуватися такого шляху – це путь людський. Мати усе в самому собі і не чекати нічого ззовні – це внутрішнє надбання людини».

Тим самим Хан Юн підкреслює, що людина у своїй діяльності залежить тільки від власної природи, від своєї обдарованості. Хан Юн уявляє собі життя  як вільний розвиток людини, метою якого є «безупинне удосконалювання людської особистості». Тому можна оцінити вчення Хань Юя як гуманістичне.

Хан Юн вважає, що дії людини відповідають істині.  Для філософа істина – це вчення мудрих людей, а також правильні дії людини, які навіки встановлені ними, що відповідають вічним законам. Істину не потрібно пізнавати – вона вже пізнання людьми, які її відкрили. Такими людьми були Конфуцій, Мен Цзи, Сюнь Цзи та інші. Вони відкрили людям істину, але щоб її зберегти потрібно жити за їхніми законами.

У своїй філософії Хан Юн приділяє велику увагу людині та її волі.

Пізніше таку ідею продовжили представники німецької філософії. Хан Юн створив власну систему поглядів, а також систематизував конфуціанське вчення про людину. Його філософія пронизана справедливістю до людей, котрі визнають заı кони Неба і жорстокістю для тих, хто їх не визнає.