Хань Фей писав, що споконвічний і незмінний принцип світобудови полягає в тому, що підданий служить володарю, син — батькові, а дружина — чоловікові. При цьому підпорядкування володарю важливіше, ніж сімейні зобов’язання. Звичайно, на погляд сучасної людини така ідея є повним абсурдом. Як можı на цінувати і любити володаря більше ніж свою рідну сім’ю!
Порядок у суспільстві підтримують закони, які приймає володар. До тих пір, поки закон не скасований, кожен, не виключаючи й самого володаря, повинен слідувати йому незалежно від того, справедливий цей закон чи ні.
Звичайно така ідея Хань Фея не була новою тому, що і грецькі філософи, а пізніше і римські писали про те, що закони володаря понад усе і саме цих законів повинні всі дотримуватися, проте за Хань Феєм навіть сам володар повинен був дотримуватись законів.
Ключовим поняттям вчення Хань Фея є «техніка управління» (шу): якщо володар не хоче втратити владу і опинитися заручником власних підлеглих, він не повинен довіряти нікому. Інтереси володаря і підданих за природою несумісні. Тобто володар може робити все, що захоче, бо він народивися, щоб правити своїм народом, а народ це — своєрідна власність одного царя.
Пізніше Хань Фей перечить сам собі тому, що пише: «слід уникати зайвого зосередження влади в руках одного чиновника»: якщо чиновник не виконав або перевиконав доручення володаря – він повинен піддатися карі. Але в стародавньому світі практично не було в’язниць, тому «піддатись карі» означало бути страченим. Сам же Хань Фей не завжди дотримувався своєї ідеї і дуже часто перечив царям, після чого був змушений переховуватись в горах Тибету.
Ігор Дмитрук
