Передумови кампанії
Після початку Корейської війни в червні 1950 року війська Організації Об’єднаних Націй під проводом США змогли переломити хід бойових дій. Успішна висадка в Інчхоні дозволила союзникам звільнити Сеул і перейти у масштабний наступ. До осені війська ООН просунулися далеко на північ, майже до кордону з Китаєм. Це викликало серйозне занепокоєння керівництва Китайської Народної Республіки, яке побоювалося появи ворожих військ біля своїх кордонів.
У відповідь Китай розпочав масштабне втручання у війну. Наприкінці листопада 1950 року китайські війська розгорнули так званий Другий наступ, головною метою якого було витіснення сил ООН із Північної Кореї та завдання їм максимально можливих втрат.
Наступ до водосховища Чосін
На східному напрямку наступ здійснював X корпус США, до складу якого входила легендарна 1-ша дивізія морської піхоти США. Після успішної висадки на східному узбережжі Північної Кореї корпус просувався через важкодоступні гірські райони у напрямку водосховища Чосін.
Просування відбувалося в надзвичайно складних умовах. Дороги проходили вузькими серпантинами між горами, а температура часто опускалася нижче –30 °C. Морози негативно впливали не лише на особовий склад, а й на зброю, техніку, транспорт і систему постачання. У таких умовах будь-яке порушення комунікацій могло призвести до катастрофи.
Китайський наступ
Наприкінці листопада китайська Народно-визвольна армія несподівано атакувала американські та союзні підрозділи. Китайське командування мало чисельну перевагу і прагнуло реалізувати класичну тактику оточення. Основною метою було ізолювати 1-шу дивізію морської піхоти США, відрізати її від інших частин X корпусу та повністю знищити.
Китайські війська атакували переважно вночі, використовуючи складний гірський рельєф і чисельну перевагу. Водночас сувора зима однаково виснажувала обидві сторони. Значна кількість військовослужбовців отримувала обмороження, а постачання боєприпасів і продовольства здійснювалося з великими труднощами.
Евакуація X корпусу
Зрештою залишки X корпусу змогли дістатися порту Хиннам, де їх уже чекали транспортні кораблі. У грудні 1950 року було проведено масштабну морську евакуацію військ, техніки та десятків тисяч корейських цивільних, які залишали територію, що переходила під контроль китайських і північнокорейських сил.
Хоча війська ООН були змушені залишити значну частину Північної Кореї, китайське командування не досягло своєї головної мети — 1-ша дивізія морської піхоти США не була знищена. Навпаки, вона зберегла боєздатність і після евакуації продовжила участь у бойових діях.
Чому кампанія стала легендарною?
Битва за водосховище Чосін увійшла до військової історії не як звичайна поразка чи перемога, а як приклад виняткової організованості військ у критичних умовах. Морські піхотинці діяли в повному оточенні, за надзвичайно низьких температур, на складній гірській місцевості та під постійним тиском чисельно переважаючого противника. Незважаючи на це, вони змогли зберегти дисципліну, евакуювати більшість особового складу, вивести техніку та завдати китайським військам значних втрат.
Саме після цієї кампанії серед американських морських піхотинців набув популярності вислів: «Ми не відступаємо — ми просто наступаємо в іншому напрямку», який став символом їхньої стійкості та бойового духу.
Іван Гудзенко
