Богослов Бабай Великий народився в 551 році на теренах сучасної Туреччині в заможній родині перса. Проходив навчання в нісібійскій школі. Постриг Бабая Великого був здійснений на горі Сінай.
Бабай Великий втілив в життя ще одне правило — безшлюбність серед пастви. Багато ченців не змогли жити в суворій дисципліні, більшість з їх покинули стіни монастиря.
При правлінні Сасанидского царя Хосрова ІІ помер католікос — патріарх Григорій І. Цар дуже противився вибором нового наставника Ассирійської церкви Сходу. Цар Хосров ІІ був дуже наполегливий у виборі на цю посаду своєї людини. Щоб не викликати царський гнів, і він не зміг поставити свою людину на цю посаду, обрали Бабая. Він мав сан інспектора монастирів. Бабай довгий час спільно з архідияконом Мар Абой підпільно керували церквою. Коли цар помер, Бабай Великий був обраний патріархом. Але богослов не захотів займати цей високий сан. Він побажав залишитися ченцем у монастирі, де і помер. Це сталося в 628 році.
У своїх працях Бабай Великий вів процес з’єднання раніше розрізнених понять, ідей своїх сподвижників, якими є Мопсуестійський, Тарсійский і Понтійський богослови. Він завзято вів захист несторіанським догмам. Був противником християнського вчення, яке виникло на початку 7 століття, вчення ці вважалися христологічною єрессю. Вони були одними з багатьох віроповчальних доктрин про Христа.
Свою широку популярність Бабай Великий отримаві богослов при вселенських духовних особах : Єзекііля, Ішояве 1, Саврішо.
Бабаєм Богословом було написано близько 85 книг. Вони були на тематику церкви, включали в себе канонічне, догматичне вчення. Бабай Великий був автором книжок на історичну тематику.
Його вчення заклює в собі 2 іпостасі у Христі. Бабай Великий особливо відзначає сталість у Христі двох природ, а це значить двох іпостасей. Вони разом існують і вільно з’єднуються в одну особу.
Іван Гудзенко
