Есхатологія пускає свої глибокі коріння в пророцтва Ісаї, Єремії, Єзекіїля, Даниїла. За юдейською есхатологією має відбутися вирішальна війна між Гогом та Магогом. Результатом війни стане єврейське вигнання. Не факт, що події мають трапитися в Єрусалимі. Хоча хасиди іншої думки: ніякої війни не буде, оскільки євреї вже зазнали страждання від неї.
Цьому мають передувати події визволення з Вавилонського полону, побудова Давидового дому та Єрусалимського храму Богом, регент від Дому Давидового – Месія, котрий буде вести народ, звіщатиме справедливість та мир, народом буде визнаний Бог Ізраїля – Бог воскресіння мертвих, створення нових неба та землі. Згідно Галахи, живим людям не дано знати походження наближення світу.
Потрібно зауважити, що з періодом Другого Храму щодо кінцевої долі людини уяви ставали різними. Якщо есеї сповідували віру в безсмертну душу, то фарисеї та садукеї – ні. Дізнаємося про усе це з надійних джерел: рукописів біля Мертвого моря, псевдоепіграфів, єврейського магічного папірусу.
Єврейським філософом Моше бен Маймонідом здійснююються описи реального духовного існування душ «втіленого інтелекту», ним обмірковується існування на Землі, де зливається духовність з фізичною сутністю. Життя після смерті інтерпретується підвищеною Божественною присутністю та зв’язком з нею. Маймонід стверджує, що будь-який, хто не є євреєм, котрий живе з дотриманням Сімох законів Ноя – праведний язичник, якому гарантована нагорода в грядучому світі.
На думку рабинів грядучий світ матиме подвійні ворота з каменю карбункул на охороні яких стоятимуть шістсот тисяч ангелів. Та ще є сім хмар слави, якими осіняється Рай. В центрі розміщується Дерево життя. А далі рабиністичну мудрість спинити не можна було: дерево мало 15 000 смаків, які відрізняються ароматами. Під цим деревом пари навісів, в яких сидить мудрий рабин, повчаючи Торою лише одного. Із кожного навісу витікають ріки з молоком, медом, вином та бальзамом. Людина як бачимо може бути приєднаною до один із затишних куточків в раю: той, що з скла та кедру – призначений для новонавернених; з срібла та кедру – для тих, хто кається; з срібла та золота, дорогоцінного каміння та перлин – патріарха Мойсея, Аарона, народу та ізраїльських царів; з рубіну та оливкового дерева – для тих, хто вів святе життя і не похитнувся у вірі. Цікава розповідь про райське життя торкається Єви, Месії, Іллі, а на вищому Ган-Едені перебуває Бог, який сидить на троні, пояснюючи Тору жителів Раю.
Есхатологічні ознаки пророцтва в книзі Єзекіїля описані в такій собі розповіді як замисленій метафорі про «Долину сухих кісток», під якими інтерпретується національне відродження, повернення Ізраїля та реконструкція Храму, про особисте воскресіння мова не йде. В книзі Даниїла подана обітниця воскресіння, котру розуміли буквально. Так Аланом Сігалом було здійснено інтерпретацію книги пророцтва Даниїла: прихід архангела Михаїла супроводжуватиметься стражданнями, які спадуть на світ, воскреснуть лише ті, котрих імена були вписані в книзі. Тобто воскресіння згідно обітниці пророцтва Даниїла очікує праведників та грішників, оскільки в загробному житті отримують нагороду, а грішники – піддаються вічному покаранню.
Ще однією цікавою есхатологічною проблемою в юдаїзмі виступає суперечка навколо віри в Судний день для людства. Одними рабинами це приймається, інші – не бачать ніякої необхідності в цьому, а третіми стверджується про звітність та судження в результаті смерті людини. А останніми притримується думка адресування Судного дня язичникам, єврейського народу таке не стосується.
Пегас