Даниїл – один із чотирьох великих біблійних пророків у Старому Завіті.

Народився у VІІ столітті до нашої ери в місті Єрусалимі. Походив зі знатного юдейського роду. Після зруйнування храму Соломона 607  року до нашої ери Навуходоносором, жителі Єрусалима з царем потрапили в полон, не уникнув цього і Даниїл.

В чотирнадцятирічному році його забрали на служіння при царському палаці. Три роки хлопець освоював науку, мову. Даниїл не споживав ідольської їжі так само як і його побратими Ананія, Азарія та Мисаїл. У юдеїв існували свої закони: їм заборонялося розділяти трапезу з язичниками. Цар пішов на поступки, даючи лише рослинну їжу. Освоївши такі науки як математика, історія, географія та література старались перевершувати вавилонян.

Даниїла було названо «Валтасаром». Мудреці Вавилону не змогли розтлумачити сон Навуходоносора, крім  наповненого мудрістю Божою Даниїла. Завдяки цьому він здобув хороше становище придворного слуги царя. Не відставали від Даниїла троє юдейських мужів. Служіння їхнє тривало до часу поклоніння великому золотому ідолу. Смисл сну, розтлумаченого Даниїлу Навуходоносору здійснився приходом одного царства – іншим, де перевагу мало сильніше царство, що зруйнувало інші (Вавилон, Персія, Греція, Рим). Вкинуті у вогненну піч Ананія, Азарія, Мисаїл – ревні шанувальники завітів отців і Божого Закону з вірою молились за спасіння, були врятовані Ангелом Господнім. Цар переконався у могутності всесильного Єдиного Бога юдейського народу і звелів скинути ідола, прославивши Творця світу.

Зі смертю Навуходоносора спадкоємці царя були уважними до слів пророка Даниїла.  З 539 року до нашої ери – прихід персидського царя Дарія і служіння пророка Даниїла. Заняття Даниїлом державного посту викликало обурення серед вельможі царя і ті вирішили звести на нього наклеп.

Даниїла за не справедливими звинуваченнями вкинули до рову з голодними левами, але той в чудесний спосіб врятувався. Побачивши чудесний порятунок Даниїла силою Божою, цар прославив Бога через його пророка, а наклепників покарав, наказавши  вкинути їх в  те місце, де сидів Даниїл. За порадою до пророка звертався мудрий цар Кір. В подяку пророку Божому Кір з 536 року до нашої ери видав указ звільнення юдейського народу з Вавилонського полону. З наказом царя Кіра був побудований Єрусалимський храм.

Кінець усього свого життя Даниїл присвятив пророцтвам. Тут містяться пророцтва, які стосуються приходу у світ Месії, Сина Божого, про Його страждання. Даниїл називає у книзі Месію «Сином людським», що підкреслює в ньому дві природи – людську  і божу. Крім того книга торкається  історичних подій останніх часів: війни, викладення подій у сімдесяти седмицях. Наприкінці звіщається пророцтво про падіння  існуючих царств на землі  та час Божого суду, воскресіння померлих та вічне життя. Даниїл не зміг побачити рідної землі, залишаючись у Вавилоні. У священному Писанні не згадується час смерті пророка Даниїла. За одними припущеннями  Даниїл помер, досягнувши дев’яносто років, інші ж стверджують, що більше.

Відомо, що це був період VІ століття до нашої ери. Поховання пророка відбулося у стародавньому місті Сузи (сучасна територія Ірану). Місце є розміщенням стародавнього мавзолею, який складає національний спадок самої держави.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *