Нам не відомо, коли народився основоположник Вавилонського царства Навуходоносор IІ.  Спираються передусім на дату 630 рік до нашої ери. Ми нічого не знаємо і про дитинство майбутнього царя Вавилону. Відомо лише про осягнення ним мистецтва ведення військової битви. З 607-606 року до нашої ери – командує разом з батьком армією.  Навики менеджера і управлінця Навуходоносору личили дуже добре. Безпосередньо приймав участь у неодноразовому військовому поході, провів реформи соціального та правового устрою держави.

Як воєначальник здійснив блискучу перемогу на Близькому Сході. Тричі брав Іудею, а також місто Єрусалим. Останній прихід Навуходоносора ІІ позначився на остаточному зруйнуванні Єрусалимського храму, збудованого царем Соломоном. Трагічна доля іудейського народу, що увійшла під назвою «Вавилонський полон» яскраво висловлений через тріумф Навуходоносора.

Цар прославився своєю перемогою над єгипетським військом фараона Нехо у 605 році до нашої ери. Фараон Нехо, якому підпорядковувалася Палестина, Сирія, Фінікія отримує раптового удару під Кархемишем зі сторони свого супротивника – Навуходоносора — розумного військового тактика, полководця. Дві третіх частини військового складу єгиптян було знищено.

В середині літа 605 року до нашої ери – отримує звістку про раптову смерть свого батька. Після повернення до Вавилону через  три тижні був коронований. Навуходоносор зумів показати солдатам, що держава перебуває у надійних руках. В його армії воювали грецькі найманці. Протягом трьох років військовою силою Навуходоносора були скорені Сирія, Палестина, потім Юдея та дрібні царства. Проте 600 року до нашої ери від імператора відвертається вдача, болючі поразки не дають йому іншого виходу як повернутися у рідний Вавилон. Навесні 597 року до нашої ери – після капітуляції юдейського царя Іоакима і відкриття ним воріт для вавилонського війська, Навуходоносор проявив справедливість закону над правителем. Іоакима за наказом царя стратили.

Навуходоносор в той час відбудовував державу. Одружився з дочкою царя Мідії Амітісою, яку ще називають Семірамідою. Для неї подарував «Висячі сади». Насіння привозили з кінців імперії. З річки Єфрат насосами через підтримуючі колони подавалася вода для зрошування Садів. Висячі сади прикрашали увесь палац. В знак своєї вдячності дружина народила Навуходоносору чимало дітей, історія згадує Амель-Мардука – головного спадкоємця трону.

З 331 року – Вавилонське царство захоплене грецьким царем Олександром Македонським. Саме у «Висячому саду» під віттями дерев помер великий полководець завойовник цілого світу Македонський. За «Висячими садами» нікому було доглядати. В результаті повені фундамент розмило, а плити впали. Унікальний збудований комплекс занепав.

Крім Садів Семіраміди у Вавилоні знаходився зіккурат Етеменанкі, котрий досягав дев’яносто метрової височини (прообраз Вавилонської вежі). Ще за життя Навуходоносора було зведено розкішні палаци. Атрибутом релігійного культу слугувало святилище вавилонян Есагіла, що знаходилося поруч з зіккуратом в сім поверхів, нагадуючи іншим ступінчату піраміду.

Біблійська історія називає таку піраміду «Вавилонською вежею». Для сучасників вона становить чудо світу, яке з’явилося при Навуходоносорі. Ще однією паямткою часів правління царя стали ворота Іштар – арка з відкритим тунелем поблизу дороги через яку відбувалася урочиста імператорська хода.

Старий Завіт демонструє Навуходоносора як вавилонського та ассирійського поневолювача та тирана єврейського народу. Якщо ж вірити Писанню, Навуходоносор, який перейняв на себе привілеї Бога, був покараний, страждаючи сім років страшною хворобою. Книга пророка Даниїла описує, що цар побачивши побудовані палаци, храми, вавилонські квартали дуже сильно загордився, свою владу прирівняв з божественною. Бог вразив царя Навуходоносора хворобою: уподібнившись тварині – споживав траву, голова поросла лев’ячою гривою, а на руках та ногах повиростали пташині кігті. Сучасними науковцями розпізнавався сам вид хвороби, яку ті назвали лікантропією (психічний стан людині, якій ніби здається, що вона перетворилася в тварину).

Між науковцями та істориками виникають дискусії щодо цього питання: людина, перебуваючи у такому стані сім років може управляти державою, не бути скинутою аристократами, жрецями, народом. Біблеїсти припускаються думки щодо потьмарення глузду Навуходоносора. Доказом цьому слугують письмові свідоцтва царя. Сама ж хвороба інтерпретується як «промисл Божий», оздоровлення ж Навуходоносора – усвідомлення людської нікчемності перед Творцем світу.

Вавилонський цар Навуходоносор помер 562 року до нашої ери.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Іслам

Сіффінська битва

Сіффінська битва – це одна із найбільших військових баталій в історії ісламу. Передумовою війни стали ...
Історія

Андронік ІІ Палеолог

Адронік Палеолог – видатний державний, культурний діяч, син Михаїла VIII Палеолога імператор, правління котрого було ...
Історія

Михаїл VIII Палеолог

Михаїл Палеолог – візантійський імператор з династії Палеологів, державний і культурний діяч. Народився у 1224 ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *