Доказом існування Висячих садів Семіраміди стали археологічні розкопки. Який же ш вони  мали вигляд? Звичайно на мотузках висіти не могли. Будівля на чотири поверхи мала пірамідальну форму з розміщеною тут рослинністю, будучи частиною корпусу палацу. Унікальна споруда отримала неправильний грецький переклад, оскільки слово κρεμάςτος означає – той, що звисає. Історія Садів Семіраміди пов’язується з особистістю вавилонського царя Навуходоносора ІІ (життя правителя датується VII століттям до нашої ери).

Сади Семіраміди (Висячі сади)

З його наказу почалося будівництво Висячих садів для  дружини Аміттіс (дочка мідійського царя Кіаксара, з котрим  заключено мирний договір і об’єднано військо проти ассірійців і над якими отримано перемогу ). Царська дочка не могла ніяк звикнути до галасливого Вавилону, адже зростала серед гірської зеленої плодючої мідійської землі і для того, щоб вона почувала себе більш комфортніше, Навуходоносор вирішив розпочати будівництво Висячих садів. Висячі сади мали б нагадувати їй батьківщину.

Невідомо, де саме розташовувалися Сади Семіраміди. Існують різні версії щодо цього. Згідно першої основної версії Висячі сади розташовувалися неподалік від міста Хілл, де річка Єфрат, в центральній частині Іраку. Альтернативна версія доводить протилежне: місцем розташування Висячих садів слугує місто Ніневія – столиця Ассирії, внаслідок занепаду відійшла до вавилонського царства.

Ідея створення Садів Семіраміди на повністю сухій місцевості на той час була просто фантастичною. Завдання стояло у першу чергу перед місцевими архітекторами та інженерами. Адже для людей такого високого рівня зробити цю унікальну насамперед річ було під силу. Зрештою Висячі сади Семіраміди опинилися у списку семи чудес світу. Як частина палацу прикрашали його північно-східну частину.

Цікаві факти про саме чудо світу можна дізнатися з «Історії» Геродота, який все ж міг бачити дивовижне явище. Споруда стародавніх майстрів Вавилону  являла собою вічно зелений пагорб, вкритий квітами; мала чотири платформи, возведеної ступеневої пірамідальної форми, зі з’єднаними широкими сходами білої та розової плити. Платформи прикріплені до високих двадцяти п’яти метрових колон із яких рослини, котрі ростуть на кожному із поверхів мали сонячно-світловий доступ.

Сади мали зрошувальну систему, оскільки серед колон розмістили трубу з водопостачанням. Сама ж система працювала так: рабами крутилося колесо з прикріпленими шкіряними відрами. Згідно версій вода могла постачатись двома способами: річкою, а також підземними колодязями. Трубою вода постачалася нагору будівлі, а звідти була направлена на багато зрошувальних каналів, стікаючи на нижню терасу.

З’ясовується, що кожен відвідувач саду знаходячись на одному із цих поверхів зумів почути дзюрчання води.  Не дивлячись на те, що сади були настільки перевершені за рідний край цариці Амітіс, не погано замінили її  рідну місцевість, стали справжнім чудом.

Зі смертю Навуходоносора ІІ і захоплення Вавилону Олександром Македонським та кончини військового полководця, Сади Семіраміди занепали. Вавилон поступово руйнувався просто на очах, чудо світу також. Оскільки зрошувальною системою поливки Садів нікому було управляти, без належного догляду існувати не могли. Сади Семіраміди запустилися, через повінь зруйновано фундамент, платформи попадали, на цьому практично закінчилася дивовижна історія.

У ХІХ столітті німецьким науковцем Робертом Кольдевеєм знайдено унікальний свого роду фортецю, комплекс палацу та виготовлені кам’яні стовпи. І що саме цікаво, Кольдевей відкопує пересічні канали Хіллу, в їхніх зрізах помітив зруйновану кладку. Кольдевеєм знайдено кам’яний колодязь з якоюсь шахтою, що мала вигляд триступеневої спіралі. Тому на думку Кольдевея дана споруда для чогось призначалась.

Кальдевей  поглибився у дослідження античної літератури. В літературі згадувалося про те як в Стародавньому Вавилоні використовували камінь, особливо при возведенні північної частини Касру та будівництві саду. Науковець прийшов до логічного висновку: усі віднайдені ним архітектурні рештки, звід підвального ярусу садів вказують лише на одну унікальну споруду вавилонського періоду – Висячих Садів Семіраміди. Важливим фактом є назва будівельного комплексу палацу. Згідно історичних довідок, Семіраміда – цариця Ассирії, яка жила два століття назад ще до виникнення унікального свого часу чуда світу.

Пегас