Герменевтика як феномен європейської культури

poster4131Починаючи розробку теми: “Герменевтика, як феномен європейської культури”, хочемо внести невлике корегування в постановку питання про “европейськість” герменевтики. Таке твердження, безумовно, носить європоцентриській характер і не є справедливим в повній мірі. Вважаємо, більш влучним назву “Герменевтика, як феномен західної культури”. Західний світ є набагато ширший за европейську географічну карту. Навіть іслам за своє суттю не є східною релігією, іслам – абрамічна релігія, яка має багато спільного з західною раціональністю.

Виникнення герменевтичного методу ми не можемо пов’язати суто з  европейським континентом. Давня традиція інтерпретації текстів існувала в іудейській традиції. Евреї жили за законом, в них було багато заборон та приписів. В іудеїв тлумаченням писання займалась окрема партія книжників та фарисеїв, про яких ми знаємо з Євангелія. Вони писали коментарі на священні тексти іудаїзму. В даному випадку герменевтика прив’язана не тільки до культури, а й до релігії.

Відомо, що твори Арістотеля та інших грецький мислителів та філософів вперше переклали саме араби. Саме вони почали займатися проблемою інтерпретації текстів. Хоча не слід сприймати арабстку філософську традицію, як коментар до грецьких текстів. Арабська герменевтична традиція пішла своїм відмінним шляхом. Не можна обійти увагою арабського мислителя Абу ль-Валіда Мухаммеда ібн Рушду. Він створив герменевтику, яка була незалежною від формальної логіки Аристотеля. Його праці булі перекладалися на латину з арабської, а його послідовники заснували течію авероїзму, що була досить впливовою в пізньому Середньовіччі [5 c.151]. При аналізі герменевтичних розробок ібн Рушда необхідно вразувати те, що він був знавцем юридичних наук, де є свої традиції герменевтичного дискурсу, та віруючою людиною. Він поєднав “людську мудрість” та “божествений закон”. Саме тому вчення ібн Рушди називають “герменевтикою буття”. Приклад з вищезгаданим мислителем був преведений для того, щоб підкреислити взаємозбагачення арабської та європейської філософії та культури, які є набагато бліжчими, ніж здається [5 c.164].

Безумовно, те що собою являє сучасна герменевтика є європейским явищем. Далі, більшою мірою, мова піде саме про сучасну європейську герменевтику:

1. Герменевтика вважається феноменом західної культури, тому що перші витоки герменевтичного дискурсу виникли навколо інтерпритації міфів, а пізніше біблійних текстів. Європейська культура побудована на христянстві, яке в свою чергу прив’язане до священних текстів (екзегетика). Жодна цівілізація не створила такої культури письма, як Західна.

2. Загалом всю філософську традицію можна назвати частиною європейської культурою, як про неї каже Іван Павло ІІ в енцикліці “Віра та розум”. Тому так чи інакше герменевтика є частиною культури Європи [4].

3. Філософска герменевтика бачить процес розуміння безкінечним, що знову ж таки, свідчить про приналежність до єропейської філософської традиції. Адже процес пізнання, як і процес інтерпритації є безкінечним.

4. Герменевтика вже давно вийшля за рамки філософії. На ряду з метафізикою, феноменологією, аналітичним методом герменевтика посідає своє місце в методології філософського знання. Так Е. Бетті виступає, фактично, за відокремлення герменевтики від філософії, та розуміння його як незалежного методу гуманітарних наук [2 c.239]. В той же час герменевтика стала більше, ніж конкретною теорією, чи накукою, – вона стала принципом філософського підходу до дійсності. На це вплинули такі видатні постаті, як Гадамер, Дільтей, Рікер, Шлеймахер, Хабермас.

5. В історії філософії нерозривно пов’язані герменевтика та філософія життя. Вона допомогла дійти до розуміння того, що з такою філософією далі жити не можна. На переконання Дільтея філософія не повинна більше залишатися умоглядною, абстрактною та відірвоною від людини метафізикою. Единим об’єктом для неї повинне стати життя [1].

6. Але найяскравіше співвідношення культури та герменевтики можна показати розкривши суть герменевтичного методу. Герменевтичних рух направляє не тільки до філософії, але й до культурної парадигми. При інтерпритації текстів необхідно завжди враховувати культурний контекст. Таку модель герменевтики розробляв Дільтей. Його культурно-історичні дослідження були цілком в дусі його герменевтичної інтерпритації культури. Якщо Шляєрмахер вважав ціллю роботи герменевта входження у внутрішній світ автора – через процедури фіксації змістовного та граматичного плану тексту, то в руслі традіції історицизму Г. Дільтей вдосконалив цей метод історичною реконструкцією ситуації виникнення тексту [2 c.240]. Взявши ідею абсолютного духу в Гегеля, Дільтей стверджує, що весь історичний світ є історією духа, яка має певне декодування. Закінчуючи думку варто зазначити, що розуміння, для Дільтея, не є граматичною технологією. Розуміння – це способ завдяки якому ми осягаємо прояви життя, розуміння мовних висловлювань є тільки спеціальним випадком розуміння, хочай особливо важливим [3 c.119].

Близькою є позиція М. Хайдегера, яка направляє нас до розуміння культурної традіції. С своїй герменевтиці мислитель розробляє поняття культурного горизонту та історичних епох [6].

Таким чином ми можемо простежити, що появу сучасної герменевтики обумовила необхідність вивчення історичного та культурного контексту. На протязі всієї історії герменевтичний дискурс виходить за межі філософського знання, стаючи надбанням західної культури та гуманітарних наук.

Антон Лисенко

Список використаної літератури:

1. Богачов А. Л. До Історії герменевтичного розуміння досвіду // Альманах. Філософські проблеми гуманітарних наук No 19 2010. // [електронне джерело]: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Fpgn/2010_18-19/p_140-145.pdf

2. Новейшый философкий словарь. Минск: Книжний дом. 2003. – 1280 с.

3. Рьод Вольфганг Шлях філософії: ХІХ-ХХ століття. К.: Дух і літера, 2010. – 368 с.

4. Іван Павло ІІ Віра та розум. // [електронне джерело]: http://www.catholic.uz/holy_material.html?id=470

5. Якубович М.М. Мудрість, закон, тлумачення: Герменевтика Ібн Рушда // Наукові записки. Серія “Філософія”. Випуск 4 // [електронне джерело]: http://eprints.oa.edu.ua/221/1/4_08_7.pdf

6. Rui Sampaio The Hermeneutic Conception of Culture – [access]:

http://www.bu.edu/wcp/Papers/Cult/CultSamp.htm

Коментування вимкнено