- Філософія Ксенофана
- Вчення Парменіда про буття.
- Апорії Зенона Елейського.
Філософія Ксенофана
Місто Елея з’явилось на півдні Італії в VI столітті до н.е. Там з’явилось багато мудреців, що сформували Елейську школу. Не розглядались питання про першоначала, почались філософські диспути.
Один з відомих мислителів елейської школи – Ксенофан, походив з Малої Азії, багато подорожував. Його «акме» (з грецької «розквіт») відбулось в Елеї. Він вважав, що сонце на вечір згорає, а вранці з’являється нове, і в кожному регіоні – своє сонце. Ксенофан першим з європейських філософів засуджував антропоморфізм вважав, що Богів немає.
Антропоморфізм – наділення предмету людськими рисами.
«Якби коні мали Богів, вони були б схожі на коней», — Ксенофан
Ксенофан першим запропонував твердження про те, що релігію започаткували царі, для підсилення своєї влади через поширення її на духовну сферу людського існування.Проте атеїстом він не був, а радше монотеїстом. Божество у нього має кулясту форму, однак є необмеженим. Ксенфан проявляє деякий антагонізм: є суспільна думка, а думка філософа існує окремо.
Вчення Парменіда про буття
Парменід народився в Елеї, тому приналежність його до елейської школи безперечна. Його «акме» припадає на V ст.. до н.е. він теж є автором філософської поеми «Про природу» (від грецького «Пері Фюзіз»). Там розповідається про зустріч філософа з богинею Гіхе (богиня справедливості), яка розповіла йому таємниці всесвіту. Отож, філософія Парменіда:
- Пропонує єдність мислення і буття: «Мислити означає те ж саме, що й бути»;
- Пропонує концепцію: «Буття є, а небуття немає». Намагався знайти гармонію між ними;
- Говорить про безперервність буття та його постійність: «Не може бути більше буття, чи менше, воно просто Є!»;
- Відкриває закон виключення третього: «або є, або немає, третього не дано»;
- Започатковує онтологію – вчення про буття (з грецького «онтос» — суще, «логос» — буття);
- Розглядав світ, як єдність видимого та невидимого, що сполучаються «еросом» (з грецького – «сполучення»);
Апорії Зенона Елейського
Ще один представник елейської школи, Зенон, супроводжував свої думки аргументами і зважав на можливі контраргументи. Був учнем Парменіда. Філософія Зенона:
-
- Повністю заперечує рух;
- Намагався з’ясувати природу та значення мислення;
- Займається гносеологічною проблематикою.
Гносеологія – наука про знання, пізнання.
- Вивчаючи питання механіки, чимало уваги звертав саме на проблему пізнання;
- Започатковує логічний аналіз філософських проблем;
Висновки:
- Представників елейської школи цікавило широке коло філософських проблем: етика, онтологія, гносеологія, логіка, вагоме значення відігравала і практика релігії Ксенофана;
- Парменід був першим давньогрецьким мислителем, що обґрунтував концепцію буття;
- Пріорітетним напрямком філософії представники елейської школи вважали дослідження мислення.
