Людина і людяність – розкриття цих понять набуває все більшої актуальності у сучасному світі. Ми начебто розуміємо, що вони означають, проте їх межі стали надзвичайно розмитими. Тим паче, що всередині кожного серця триває постійна боротьба між злом та добром. А якщо згадати, що «Те, що є порятунком для однієї людини, для іншої людини є отрутою», то стає зрозумілим – це надзвичайно складне питання, до вирішення якого потрібно підходити дуже серйозно. Варто переглянути ці поняття з точки зору сучасних вимог до людяності.Людство не стоїть на місці – з кожним днем ми бачимо все більше новацій навколо себе. Вони з’являються за допомогою талановитих та високопрофесійних науковців. Проте, вдосконалюючи свій розум, чимало людей не дбають про духовний розвиток. І це стає великолю проблемою, адже ворожнеча і непорозуміння у суспільстві нікуди не зникли, а навпаки, лише зросли.
Багато хто забуває: людяність полягає у тому, щоб розуміти іншу людину такою, якою вона є, пам’ятаючи — вона також має право на недоліки. Але не треба їй грубо на них вказувати – варто бути уважним до неї, і тоді ставлення оточення до тебе одразу змінюється на більш позитивне. Коли така людина допомагає, то розуміє, що вона насправді нічого не втрачає, а навпаки, лише отримує щось краще іншим шляхом – вищі сили стають прихильнішими до неї. Від цього відчуття виростають крила, а будь-які перешкоди починають здаватись незначними. Життя нагадує американську карусель – є підйоми та спади, проте ніколи не потрібно забувати про головну мету всіх своїх дій – це кохання. Варто шаленіти від кожного дня у позитивному сенсі цього слова, тоді з’являється більше щасливих людей, які здатні бути більш прихильними до всього, що відбувається навколо них. Питання людяності – це черговий випадок того, що корінь проблеми потрібно шукати не ззовні, а всередині людських відносин – того, що ми часто боїмося висловити у бесіді, проте саме воно зазвичай не дає реалізувати наші справжні бажання і досягти порозуміння з співрозмовником.
Для того, щоб зробити вагомий крок на зустріч людяності, потрібно змінювати перш за все мислення. Це передбачає те, що не потрібно боятись страхів, яких немає в твоєму житті, проте котрі трапляються у знайомих чи друзів, адже такими думками людина притягує до себе нещастя і втрачає багато внутрішньої енергії замість того, щоб використовувати її на саморозвиток і допомогу близьким людям.
Найбільша трагедія трапляється тоді, коли особа починає вважати, що агресивна поведінка та байдужість до оточення – це нормально. Такий приклад дуже заразний, і особливо негативно впливає на друзів та родичів цієї людини. Але окремі позитивні вчинки та виховні розмови дуже рідко можуть допомогти в таких випадках. Варто зрозуміти, що людяність – це не просто стиль поведінки на певний час заради отримання вигоди, а спосіб життя, коли особа не може діяти по-іншому; радість від ранкового сонячного світла має бути повсякденною річчю, адже початок кожного нового дня – це шанс для нових звершень, який не можна втрачати. А вхопившись за будь-яку річ, яка приносить щастя, і зберігаючи приємне відчуття від неї надовго, людина отримує міцний внутрішній стержень, котрий не дає проблемам зламати її дух.
Життя – це величезне біле полотно, а людяність – це яскраві фарби, за допомогою яких картину можна зробити веселою та надихаючою. Тому не варто зважати на темні фарби песимізму, краще бути таким художником, який насолоджується своєю роботою і власним прикладом надихає інших людей.
Мурадов Артем
м. Бориспіль
