Представляємо вашій увазі серію публікацій про патристику, тобто період отців церкви в історії християнства та філософії середньовіччя. Дана стаття присвячена двом отцям церкви: Тертуліану та Августину Блаженному.

  1. Практична філософія Тертуліана.
  2. Теологія та історіософія Августина Блаженного.

Практична філософія Тертуліана


«Вірую, тому що абсурдно», – Тертуліан

Тертуліан – виходець із Пн. Африки. Народився прибл. 160 року, помер прибл. 220 року. У той час були певні кризові ситуації в християнстві. Тертуліана непокоїло те, що деякі дискусії начебто відвертають людей від первісного апостольського духу. Цим викликана симпатія Тертуліана до монтаністів.

Західна патристика: Тертуліан, Августин Блаженний

Монтанізмранньо християнський рух, представники якого вважали, що святий дух продовжує відкривати людям істину. Їх можна порівняти з сучасними харизматами. Пропагували жорсткий аскетизм, повне уподібнення Христу і Апостолам. Монтанізм був засуджений як єресь.

Тертуліан говорив, що жодному християнину не потрібна грецька філософія, логіка тощо. Учителями грецьких філософів Тертуліан теж вважав Біблійних пророків, як і ранньо християнські отці церкви.

Тертуліан вважав, що християнство – це передусім мораль. Божественна істина дана людини в ім’я її життя. Тертуліан був практичний, як і в подальшому західні автори, що й відрізняє їх від східних, які були більш містичними (Читайте: Ранньо християнські отці церкви).

Тертуліан вважає, що в світі не існує нічого не тілесного: «Все, що є не тілесним – не існує… Тілесним є все, крім того, чого немає».

Цікаво! В біблійній герменевтиці зовнішній сенс називають тілесним, видимим, а внутрішній, духовний називають езотеричним, доступним не всім.

Те з Біблії, що зрозуміле, не варто перетворювати на незрозуміле, вважає Тертуліан. Те, що нам не зрозуміло ми не повинні спробувати осмислювати, повинні лише вірити.

Теологія та історіософія Августина Блаженного

Читайте: Аврелій Августин (Блаженний) та його твір “Сповідь”

«Розумію, щоб вірити», – Августин Блаженний

Августин Блаженний (Аврелій) – спочатку був маніхеєм (синтез християнства і зороастризму). Своє навернення в християнство пояснює певним містичним досвідом. Головний твір Августина Блаженного«Сповідь». Августин цікавився доктриною трійці: різні іпостасі розкриваються в діалозі між собою. Таким чином було закладено підґрунтя європейській діалогічній філософії.

Питання на загал! В християнстві є проблема свободи волі, яку не можна розв’язати до логічного кінця, адже з одного боку ми бачимо Бога, з абсолютною волею, а з іншого людину, з відносною волею. Проблема у тому, як співвідносити відносну волю з абсолютною?

Пояснення Августина: Бог дав свободу вибору, не заради самого вибору, а заради того, щоб людина робила добро, і якщо вона робитиме добро то її воля, і воля божественна, співпадатимуть. Інакше людина заслуговуватиме покарання. Взагалі основа філософії Августина – гріхопадіння,  природа людини, як грішника.

Ще один відомий твір Августина«Про град Божий», – намагання з’ясувати роль християнства в історії. Історія, за Августином, розділяється на 7 періодів. Концепція історії – лінійна, що призвело до створення ідею прогресу, розвитку, а це – центральна ідея в Європі.

«Град Божий» – це сама церква, а «град земний» – держави, імперії. Августин вважає, що людина нічого не може без Бога.

У своїй філософії Августин говорить про весь світ в цілому. Тобто християнство позиціонується не як релігія групи осіб, а як глобально необхідне явище.

В творчості Августина багато моментів присвячено питанням суспільства, прогресу. Саме завдяки цьому його вважають основним, чи радше ключовим представником патристики.

Кравчук Антон Юрійович