Ієронім Стридонський – життя та діяльність

Ієронім  Стридонський  народився  близько  340 року  в  місті  Стридон,  походив  з родини  римських колоністів – землевласників. Вважають, що   батьки Ієроніма   за походженням  були греками чи ілірійцями  (нащадками сучасних  албанців). Ієронім належав  до християнської сім’ї.  Близько  367 року  у віці двадцяти  п’яти років  був  охрещений  папою Дамасом.

Ієронім Стридонський - життя та діяльність

Свою  першу  освіту  отримує  вдома,  а  вже  потім  вступає  на  навчання  до Мілану. У 354 році  разом із другом дитинства  Бонозом  навчається  у школі   видатного  на той  час  римського вчителя  граматики  Елія Доната,  потім  вивчає  риторику  у відомого  ритора  Марія Вікторина. Вивчає   античну  філософію викладену  Цицероном та Сенекою. Зав’язує  тісні  дружні  зв’язки з Вонотієм та Руфином з Аквілеї.   Подорожує  по Галії.  Відновлює   свої заняття в  містечку  Трір.

Тут  займається  вивченням  теології.  У Трірі  приймає рішення  присвятити своє життя Богу та аскетичним подвигам.  Стає  послушником у  єпископа  Аквілейського Хромаціуса.  Братство, яке невдовзі  розсипалось , змусило  Ієроніма  залишити  його   та відправитися  на  Схід.  У 370 році прибуває до Палестини,  через  свою  хворобу  зупиняється біля сакральних  місць.   Отримав  Боже видіння  у сні  про  відвернення  від читання  філософії Цицерона  та інших,  початок дослідження Святого  Письма.  Ієронім  все ж таки  дотримався   перед Богом  своєї  обіцянки  ніколи не брати  в руки  філософські книги,  протягом  п’ятнадцяти років  їх  взагалі не  читав.

Досить  добре  вивчив   стародавню грецьку мову (койне).  Відвідав  Святу  Землю – Палестину, а  в 374 році   направляється  у халкидонську  пустелю – центр  сирійського  чернецтва.  У ній  перебуває  п’ять  років.  Стає  відлюдником,  проводить   наукові  зайняття,  вивчає   іврит.  Займається  переписом  книг  та створенням  власної  бібліотеки. Здійснює  письмову  переписку  з багатьма  відомими  особистостями  з  різних  питань.  Таких  листів  нараховувалося  до сто двадцяти.

В  середовищі  халкідонських  монахів   настали  хвилювання,  поділи,  суперечки  між  єпископами  Мелетія  Антіохійського,  Павліна, а також  Віталія, змусили  Ієроніма  залишити  чернече  братство.  Він  прибуває  в Антиохію, де знайомиться  з  єпископом  Павліном.  Ним був  висвячений  у сан пресвітера.  Здійснює  подорож  з  Сирії  в  Рим, а звідти  до Константинополя.   У  місті  зустрічається  з  Григорієм  Назіанзином та  Гигорієм Ніським.  Завдяки  видатним і впливовим  риторам, богословам  ознайомлюється  з літературною творчою спадщиною Орігена.  Стає   шанувальником  західного  отця  Церкви.  Також  стверджують, що  Ієронім  приймав  участь у Другому  Вселенському  соборі.

У 382 році, під час  собору  в  Римі,  прийняв  участь  у розгляді  справи  щодо  мелетіанського  розколу.   Обирається римським єпископом  Дамасом  та  призначається ним  виконувати обов’язки   папського секретаря  та бібліотекара. Згідно доручення  папи, Ієронім  працює над перекладом  Біблії  на  латиномовний  варіант.   Демонструє  плоди своєї праці  папі Дамасу  по редагуванню  Нового  Завіту і  однієї із книг  Старого  Завіту  – Псалтиря. Власноруч  пише  як  полемічні  так  і  морально-настановчі  твори.

Ним  створюється  гурток  матрон,  під його  керівництвом  проходить  вивчення  Слова Божого.  У 384 році, в результаті  раптової смерті  єпископа Риму настало складне становище,  ніхто  не  зміг змиритися з  критикою  та різкими висловлюваннями,  а тому  Ієронім покидає  Рим,  відвідуючи Антиохію,  Олександрію,  в  якій   уважно  слухаю  Дідіма Сліпого.

У 386 році – зупиняється у м. Віфлеємі. Тут  відбувається процес  побудови  чоловічого  монастиря та  трьох  жіночих. тридцять три  роки  свого життя він  провів у  чоловічому  монастирі.  Займається  науковою  діяльністю,  здійснює  спроби  по реалізації  великої  бібліотеки.  У  цьому  святому  місці  працює понад  п’ятнадцять років  над  перекладом  Святого  Письма на  латинську  мову,  який  став називатися  Вульгатою. Даний переклад  було зроблено  ним на  основі  Септуагінти (давньогрецького  варіанту) та  давньоєврейської  мови (написаних книг на  арамейській та давньогрецькій  мовах).

Велика перевага  надається   історичній  праці  під назвою  «Про відомих  мужів». У літературній  творчій спадщині  блаженого Ієроніма  прослідковується  ще одна праця, яка отримала  назву  «Хроніка». У ній  викладено події  всесвітньої  історії, які беруть свій початок  від  створення  світу.  Сама  ж праця  була  запозичена  із  зразка  подібного  твору   церковного  історика Євсевія Кесарійського  з  доповненням.  Крім того Ієронім Стридонський  вважається  автором  створеного глаголичного  алфавіту,  про що повідомляє середньовічне  джерело –   Мавро Орбіні  та  книга Бенжаміна  Шульце стосовно  знайдення  глаголичної  абетки Ієроніма.

Ієроніма Стридонського  було поховано  у 420 році,  в місті  Віфлеємі. В католицькій  церкві  його беатифіковано  як святого,  у православній – віднесено   до  лику  святих,  блаженний.  Пам’ять святого  вшановується  за  юліанським календарем (старим стилем) – 15  червня.

Богдан  Стрикалюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Новий ресурс про християнство

Рубрики
Ми у Facebook